Економічні горизонти

Оцінювання ролі державної фінансової політики у сфері культури

2020-12-27T16:52:49+00:00

Мета дослідження. Головна мета статті полягає в удосконаленні методичного забезпечення оцінювання ролі державної фінансової політики у сфері культури. Методологія. У ході дослідження застосовано такі методи: логічного узагальнення, синтезу, індукції та дедукції, діалектичний і системно-структурний методи, порівняльний аналіз, графічний метод тощо. Результати. Доведено, що через усвідомлення ролі культури у суспільстві важливими є аспекти державної діяльності щодо забезпечення розвитку економіки в сфері культури. Державна фінансова політика є одним із заходів на шляху підвищення рівня культурної компетентності громадян. Запропоновано культуру розглядати як ресурс, маючи на увазі що вона стає не тільки витратною сферою, а й двигуном економіки. Зважаючи, що сфера культури в усьому світі побудована на поєднанні бюджетного і позабюджетного фінансування, у її межах є різні види діяльності, значний обсяг рухомого і нерухомого майна, частина якого виведена з цивільного обороту або має обмеження у цивільному обороті (пам’ятники, бібліотечні, архівні фонди, музейні колекції тощо). Проаналізовано джерела фінансування закладів культури в Україні та розподіл видатків Зведеного бюджету України на культуру та мистецтво. Визначено, що питання про збереження культурної спадщини повинні стати фактором, який реально впливатиме на фінансові показники культурних перетворень у країні. Практичне значення. Обґрунтовано, що політика в розрізі державного фінансування культури і мистецтва має базуватися на певних результативних напрямах які відображають реальні культурні потреби суспільства. Перспективи подальших досліджень автора полягають у дослідженні впливу бюджетної політики на стан культурної спадщини України.

Проблеми розвитку податкової системи України в умовах децентралізації

2021-03-02T00:01:37+00:00

Метою наукової статті є визначення закономірностей та проблем розвитку податкової системи в Україні в умовах децентралізації. Методи. В ході дослідження використано загальнонаукові методи та підходи, системний підхід, загальнологічні методи дослідження (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння), статистичні методи та порівняльний аналіз. Результати. У статті здійснено аналіз розвитку податкової системи України в умовах реформи місцевого самоврядування. Досліджено особливості справляння до місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб, акцизного податку з пального та акцизного податку з реалізації суб’єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів, плати за землю тощо. Встановлено суттєве нарощення податкових джерел місцевих бюджетів за рахунок запровадження акцизного податку з реалізації суб’єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів та пального, розширення складу місцевих податків і зборів за рахунок майнових податків. В процесі аналізу встановлено посилення диспропорцій фінансового забезпечення розвитку регіонів та територіальних громад в результаті децентралізації. Виявлено невикористані можливості та ресурси, що вказує на недостатню роботу органів місцевого самоврядування щодо акумулювання податків. Обґрунтовано особливості наповнення місцевих бюджетів у розрізі регіонів за рахунок податкових надходжень. Практичне значення. На основі проведеного аналізу визначено стан та проблеми податкової системи в умовах децентралізаційних змін, що має вагоме значення як для виконавчих органів державної влади, так і для органів місцевого самоврядування, оскільки дає можливість виявити тенденцій та закономірності нарощення податкових доходів місцевих бюджетів. Перспективи подальших досліджень. В контексті визначення зміни ролі податкової системи в умовах реформи місцевого самоврядування слід перейти на рівень територіальних громад для виявлення закономірностей та проблем розвитку податкової системи, які стримують розвиток громад, та перспективних напрямів оподаткування на локальному рівні.

Ґендерно-чутливий бюджет в аграрному секторі економіки України

2021-03-05T09:31:46+00:00

Метою наукової статті є створення цілісного бачення необхідності використання ґендерно-чутливого підходу в системі бюджетного фінансування аграрного сектору. Методи. Методи дослідження, використані при написанні статті, передбачають використання загальнонаукових та емпіричних прийомів економіки, заснованих на системному підході. Крім того, використовувались загальні методи дослідження, такі як узагальнення та порівняння. Результати. Модель середньострокового бюджетного планування передбачає запровадження ґендерно-орієнтованого підходу до бюджетного процесу. Ця вимога міститься у Стратегії реформування системи управління державними фінансами. Інтеграція ґендерно-орієнтованого підходу у бюджетний процес забезпечить підвищення ефективності та якості наданих державних послуг з урахуванням потреб соціальних груп, у тому числі за ґендерною ознакою, дозволить посилити підзвітність розпорядників бюджетних коштів. Ґендерно орієнтоване бюджетування – це не лише технічне питання – воно передбачає фундаментальні зміни у формуванні бюджету та системі управління державними фінансами, а деякі з яких мають культурний характер. Це спосіб урядів сприяти рівності через бюджетний процес. Він виступає впливовим елементом управлінської діяльності, пов’язаний із розробкою бюджетів різних рівнів, що надає важливу інформацію фахівцям, які приймають рішення щодо розподілу бюджетних коштів. Практичне значення. Питання ґендерного бюджетування в сучасних умовах є надзвичайно актуальним, оскільки даний підхід забезпечує ґендерну рівність шляхом розподілу наявних ресурсів з урахуванням реальних потреб чоловіків і жінок, що підвищує ефективність системи управління державними фінансами. Оскільки жінки та чоловіки виконують різні соціальні ролі, щоденні завдання, стратегічні та практичні потреби, їхні пріоритети можуть відрізнятися. Ґендерно-чутливий аналіз бюджетів та ґендерно-чутливих бюджетних процесів дозволить врахувати широке коло питань, що стосуються цих розбіжностей, і таким чином забезпечує основу для реалізації рівних можливостей і рівності у результатах для жінок і чоловіків та забезпечення його сталого розвитку. Перспективи подальших досліджень. Застосування ґендерно-орієнтованого бюджетування привертає увагу до проблем ґендерної політики, а ґендерний аналіз дозволяє отримати детальнішу інформацію про розподіл ресурсів та про вплив на них державної політики й державних видатків. Це забезпечує створення потужнішої доказової бази для прийняття рішень і, отже, сприяє ефективнішому використанню державних коштів.