Перспективи впровадження принципів розумної спеціалізації Європейського Союзу в українську практику державного регулювання інноваційного розвитку

Oleksandr L. Bogashko

doi:10.31499/2616-5236.3(6).2018.156311

Автор(и)

Oleksandr L. Bogashko Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Україна https://orcid.org/0000-0003-2665-6772

DOI:

https://doi.org/10.31499/2616-5236.3(6).2018.156311

Ключові слова:

державне регулювання інноваційних процесів, інноваційний розвиток, розумна спеціалізація, регіональна інноваційна стратегія, регіони, платформа розумної спеціалізації, міжрегіональне співробітництво

Анотація

В статті акцентовано увагу на тому, що в умовах формування інноваційної моделі економіки України, особливого значення набувають новітні механізми державного регулювання інноваційних процесів. Актуальність дослідження посилюється розумінням того, що великого значення набуває опрацювання таких механізмів управління інноваційними процесами, які здатні забезпечити спроможність інститутів суспільства реалізувати інноваційні пріоритети розвитку. Мета дослідження – розглянути можливості та доцільність застосування концепції розумної спеціалізації в країнах, що не входять до ЄС, зокрема в Україні. Це передбачає розгляд питань, щодо можливості її ефективного застосування на регіональному рівні, аналізу самодостатності місцевих рішень і ресурсів, а також обґрунтування необхідності створення вищої регулюючої інстанції. Методологія. Для досягнення поставленої в роботі мети були використані такі методи дослідження: теоретичне узагальнення; системний підхід; методи позитивного і нормативного аналізу тощо. Результати. Підсумки дослідження свідчать, що з позицій розумної спеціалізації регіональні інноваційні стратегії в Україні виглядають радше декларативними, ніж інструментальними. В більшості з них не передбачені механізми актуалізації пріоритетів і заходів підтримки. Лише в поодиноких документах зазначається, хто повинен здійснювати аналіз фактичного рівня розвитку інноваційної діяльності та коригувати її пріоритети. Показники ефективності в основному орієнтовані на моніторинг стану сектора досліджень і розробок. Встановлено, що інноваційні пріоритети, сформульовані без урахування принципів розумної спеціалізації, як правило просто передбачають поєднання традиційної економічної спеціалізації та нових галузей науки й технологій, без урахування структурних змін в економіці прилеглих регіонів та країни в цілому. Практичне значення дослідження полягає в тому, що в статті розглянуто як проблеми, так і перспективи впровадження принципів розумної спеціалізації в українську практику державного регулювання інноваційного розвитку. Зазначено, які рівні державного управління повинні бути залучені в процес розробки стратегій розумної спеціалізації та які аспекти повинні стати предметом особливої уваги при впровадженні підходу за межами ЄС. Перспективи подальших досліджень стосуються використання в українській практиці державного регулювання інноваційного розвитку основних положень розумної спеціалізації, що є набором правил з вибору пріоритетів в рамках стратегії інноваційного розвитку. Ці правила зібрані в єдиному методичному документі ЄС – «Керівництві по розробці дослідницьких та інноваційних стратегій розумної спеціалізації».

Біографія автора

Oleksandr L. Bogashko, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

доцент кафедри маркетингу, менеджменту та управління бізнесом

Посилання

Asheim, B. and Isaksen, A. (1997), “Location, agglomeration and innovation: Towards regional innovation systems in Norway?”, European Planning Studies, vol. 5, no. 3., pp. 299–330.

Asheim, B. and Isaksen, A. (2002), “Regional innovation systems: The integration of local ‘sticky’ and global ‘ubiquitous’ knowledge”, Journal of Technology Transfer, vol. 27, no. 1. pp. 77–86.

Asheim, B. T, and Cooke, P. (1999), “Local learning and interactive innovation networks in a global economy”, Aldershot making connections: technological learning and regional economic change, Malecki, E. and Oinas, P. (eds.), Ashgate, pp. 145–178.

Barca, F. (2009), Agenda for a reformed cohesion policy, European Parliament, Brussels, available at: http://www.europarl.europa.eu/meetdocs/2009_2014/documents/regi/dv/barca_report_/barca_report_en.pdf (Accessed 05 September 2018).

Barca, F., McCann, P. and Rodríguez‐Pose, A. (2012), “The case for regional development intervention: Place‐based versus place‐neutral approaches”, Journal of Regional Science, vol. 52, no. 1, pp. 134–152.

Bogashko, O. L. (2015), “Management of regional innovative development: issues of theory and practice”, Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia “Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo”, issue 3, pp. 25–29.

Bogashko, O. L. (2017a), “The importance of innovative activity of society in the evolution process of the world economic system”, Economiesʼ Horizons, no. 2(3), pp. 4–8.

Bogashko, O. L. (2017b), “Formation of the human capital of nation in the conditions of anti-crisis development of economy”, International Scientific Conference Anti-Crisis Management: State, Region, Enterprise: Conference Proceedings, Le Mans, France, November 17th, 2017, Baltija Publishing, pp. 107 – 110.

Boschma, R. and Iammarino, S. (2009), “Related variety, trade linkages, and regional growth in Italy”, Economic Geography, vol. 85, no. 3, pp. 289–311.

Camagni, R. (1995), “The concept of “innovative milieu” and its relevance for public policies in European lagging regions”, Papers in Regional Science, vol. 74, no. 4, pp. 317–340.

Capello, R. and Kroll, H. (2016), “From theory to practice in smart specialization strategy: Emerging limits and possible future trajectories”, European Planning Studies, vol. 24, no. 8, pp. 1393–1406.

Charles, D., Nauwelaers, C., Mouton, B. and Bradley, D. (2000), Assessment of the regional innovation and technology transfer strategies and infrastructures (RITTS) scheme, CEC, Luxembourg.

Cooke, P. (1992), “Regional innovation systems: Сompetitive regulation in the new Europe”, Geoforum, vol. 23, no. 3, pp. 365–382.

Del Castillo, H. J. and Elorduy, J. (2016), “Smart specialisation across the world: The case of Latin America”, Paper presented at the 1st SMARTER Conference on Smart Specialisation and Territorial Development, available at: http://www.regionalstudies.org/uploads/CastilloPaton_INGLES.pdf (Accessed 05 September 2018).

Doloreux, D. (2004), “Regional networks of small and medium sized enterprises: Evidence from the Metropolitan Area of Ottawa in Canada”, European Planning Studies, vol. 12, no. 2, pp. 173–189, doi: https://doi.org/10.1080/0965431042000183923.

Edmondson, G., McCollam, S. and Kelly, E. (2014), 5 Steps to Smarter Specialisation. A briefing note on innovation investments to be made under the European Commission’s new cohesion policy, Brussels: Science Business Publishing Ltd, available at: http://know-hub.eu/static/global/media_catalog/2014/03/28/193/original.pdf (Accessed 05 September 2018).

Estensoro, M. and Larrea, M. (2016), “Overcoming policy making problems in smart specialization strategies: Engaging subregional governments”, European Planning Studies, vol. 24, no. 7, pp. 1319–1335, doi: https://doi.org/10.1080/09654313.2016.1174670.

European Commission (2012), Guide to Research and Innovation Strategies for Smart Specialisations. Brussels: European Commission, available at: https://ec.europa.eu/regional_policy/sources/docgener/presenta/smart_specialisation/smart_ris3_2012.pdf (Accessed 05 September 2018).

European Commission (2016a), European structural and investment funds, European Commission, Brussels, available at: http://ec.europa.eu/contracts_grants/funds_en.htm, дата обращения 20.01.2019.

European Commission (2016b), Smart Specialisation Platform, European Commission, Brussels, available at: http://s3platform.jrc.ec.europa.eu/ (Accessed 05 September 2018).

European Parliament (2013), “The Regulation (EU) 1303/2013 of the European Parliament and of the Council of 17 December 2013”, Official Journal of the European Union, no. 347, pp. 320–469, available at: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32013R1303&from=en (Accessed 05 September 2018).

Florida, R. (1995), “Toward the Learning Region”, Futures, vol. 27, no. 5, pp. 527–536.

Foray, D. and Goenaga, X. (2013), The goals of smart specialisation. Publications Office of the European Union, Luxembourg.

Foray, D. and van Ark, B. (2007), “Smart specialisation in a truly integrated research area is the key to attracting more R&D to Europe”, Knowledge Economists Policy Brief, vol. 1, pp. 1–4, available at: http://ec.europa.eu/invest-in-research/pdf/download_en/policy_brief1.pdf (Accessed 05 September 2018).

Foray, D., David, P. and Hall, B. (2009), “Smart specialization – The concept”, Knowledge Economists Policy Brief, vol. 9, no. 85, pp. 1–5, available at: http://ec.europa.eu/invest-in-research/pdf/download_en/kfg_policy_brief_no9.pdf (Accessed 05 September 2018).

Foray, D., David, P. and Hall, B. (2011), Smart specialisation from academic idea to political instrument, the surprising career of a concept and the difficulties involved in its implementation, MTEI-WORKING_PAPER-2011-001. Lausanne: École polytechnique fédérale de Lausanne.

Frenken, K., van Oort, F. and Verburg, T. (2007), “Related variety, unrelated variety and regional economic growth”, Regional Studies, vol. 41, no. 5, pp. 685–697, doi: https://doi.org/10.1080/00343400601120296.

Glaeser, E. and Berry, C. (2006), “Why are smart places getting smarter”, Taubman Center Policy Brief, no. 2, pp. 1–4.

Goddard, J., Kempton, L. and Vallance, P. (2013), “Universities and Smart specialisation: challenges, tensions and opportunities for the innovation strategies of European regions”, Ekonomiaz, vol. 83, no. 2, pp. 83–102.

Iacobucci, D. (2014), “Designing and implementing a smart specialisation strategy at regional level: Some open questions”, Scienze Regionali, vol. 13, no. 1, pp. 107–126.

Iacobucci, D. and Guzzini, E. (2016), “Relatedness and connectivity in technological domains: Missing links in S3 design and implementation”, European Planning Studies, vol. 24, no. 8, pp. 1511–1526.

Kroll, H. (2015), “Efforts to implement smart specialization in practice – Leading unlike horses to the water”, European Planning Studies, vol. 23, no. 10, pp. 2079–2098.

Kroll, H., Muller, E., Schnabl, E. and Zenker, A. (2014), “From smart concept to challenging practice – How European regions deal with the commission’s request for novel innovation strategies”, Working Paper Policy and Region, no. R2/2014, Fraunhofer ISI, Karlsruhe.

Kutsenko, E., Islankina, E. and Kindras, A. (2018), “Smart by Oneself? An Analysis of Russian Regional Innova-tion Strategies within the RIS3 Framework”, Foresight and STI Governance, vol. 12, no. 1, pp. 25–45, doi: https://doi.org/10.17323/2500-2597.2018.1.25.45.

Landabaso, M. (2014), “Time for the real economy: The need for new forms of public entrepreneurship”, Italian Journal of Regional Science, vol. 13, no. 1, pp. 127–140.

Landabaso, M., Oughton, C. and Morgan, K. (1999), “Learning Regions in Europe: Theory, Policy and Practice Through the RIS Experience”, Paper presented at the 3rd International Conference on Technology and Innovation Policy, August 30 – September 2, Austin, TX.

Maillat, D. (1997), From the industrial district to the innovative milieu: Contribution to an analysis of territorialized productive organizations, WP 9606b, Institut de Recherches Economiques et Régionales, Université de Neuchâtel, Neuchâtel.

McCann, P. and Ortega-Argilés, R. (2015), “Smart specialization, regional growth and applications to European Union cohesion policy”, Regional Studies, vol. 49, no. 8, pp. 1291–1302, doi: https://doi.org/10.1080/00343404.2013.799769.

McCann, P. and Ortega-Argilés, R. (2016), “The early experience of smart specialization implementation in EU cohesion policy”, European Planning Studies, vol. 24, no. 8, pp. 1407–1427.

Morgan, K. (1997), “The learning region: Institutions, innovation and regional renewal”, Regional Studies, vol. 5, no. 31, pp. 491–504, doi: https://doi.org/10.1080/00343409750132289.

OECD (2012a), Promoting Growth in All Regions, OECD, Paris.

OECD (2012b), Science, Technology and Industry Outlook 2012, OECD, Paris.

OECD (2013a), Regions and Innovation: Collaborating across Borders, OECD, Paris.

OECD (2013b), Innovation-driven growth in regions: The role of smart specialisation, OECD, Paris.

Porter, M. (1990), The Competitive Advantage of Nations, Basic Books, New York.

Porter, M. (1998), “Clusters and the new economics of competition”, Harvard Business Review, vol. 76, no. 6, pp. 77–90.

Ricardo, D. (1817), On the Principles of Political Economy and Taxation (1st ed.), John Murray, London.

Technopolis Group (2011), Regional Innovation Monitor. Innovation Patterns and Innovation Policy in European Regions – Trends, Challenges and Perspectives, 2010 Annual Report. Brussels, European Commission.

UNECE (2015), Smart Specialisation Strategies for Sustainable Development, United Nations, Geneva, available at: http://www.unece.org/index.php?id=35927# (Accessed 05 September 2018).

Warwick, K. (2013), Beyond industrial policy: Emerging issues and new trends, OECD Science, Technology and Industry Policy Paper no. 2, OECD, Paris, available at: https://www.enterprise-development.org/wp-content/uploads/Beyond_ Industrial_Policy.pdf (Accessed 05 September 2018).