Структурні особливості системи регулювання експортно-імпортної торгівлі продукцією олійних культур

Анотація

Функціонування національної економіки в ринкових умовах передбачає включення країни у світові інтеграційні процеси. Особлива роль у вирішенні цієї проблеми належить регулюванню експортно-імпортної торгівлі, зокрема на ринку продукції олійних культур України. Олійні культури традиційно займають вагоме місце у формуванні зовнішньоекономічного обороту країни. В умовах сьогодення Україна активно взаємодіє зі світовим ринком продукції олійних культур, бере участь у складній системі регулювання експортно-імпортної торгівлі олійними культурами на кожному її рівні – корпоративному, національному, міждержавному, наддержавному та глобальному. Мета дослідження – виявлення тенденцій та особливостей системи регулювання експортно-імпортної торгівлі соєю, ріпаком і соняшником як найважливіших культур у структурі зовнішньої торгівлі України. Методологія. Методологія дослідження базується на зарубіжних та вітчизняних наукових статтях щодо необхідності поєднання ринкового та державного регулювання аграрного ринку, а також аналітичних робіт та узагальнення думок експертів у досліджуваному секторі економіки. Було використано методи системного узагальнення, абстрактно-логічний, аналізу та синтезу. Результати. У статті досліджено систему регулювання міжнародної торгівлі товарами, у тому числі олійними культурами, що має певні рівні та характерні для них інструменти. Зокрема, по відношенню до ринку олійних культур корпоративний рівень передбачає наявність такого інструменту як обмежувальна торговельна практика; національний – зовнішньоекономічну та зовнішньоторговельну політику; міждержавний – преференційний та дискримінаційний режими; наднаціональний – інтеграційні інструменти; глобальний – функціонує на основі рішень світових організацій – Світової організації торгівлі (СОТ), Конференції ООН з торгівлі та розвитку, Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням і жирами тощо. Важливість зовнішньої торгівлі в економіці країни обумовило формування зовнішньоторговельної політики, яку визначають як певний курс дій урядових і владних структур, використання таких принципів, методів та інструментів впливу на розвиток зовнішньої торгівлі країни, завдяки яким забезпечується досягнення визначених цілей та реалізація національних інтересів. У статті зазначені позитивні наслідки від участі України у СОТ, що регулює економічні процеси на глобальному рівні. А також зазначено особливу роль ФАО ООН, що полягає у вивченні стратегічних і тактичних підходів у вирішенні продовольчої проблеми в глобальному масштабі, при цьому використовує такий показник як відношення світових запасів продукції до їх світового споживання. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності розвитку експортно-імпортної торгівлі на ринку продукції олійних культур України в контексті міжнародного регулювання. Експортноімпортна політика України повинна ґрунтуватися на об’єднанні зусиль як щодо підтримки вітчизняного товаровиробника, так і по відношенню до потреб споживачів. Даний консенсус можна досягнути шляхом прямих дотацій безпосередньо сільськогосподарським товаровиробникам та непрямої підтримки через збільшення попиту на вітчизняну продукцію агропромислового сектора, що буде перспективою для подальших досліджень.