Механізми взаємодії елементів в системі еколого-економічних конкурентних переваг регіонів

Анотація

Мета дослідження. Метою статті є побудова концептуальної схеми взаємодії структурних елементів в системі еколого-економічного конкурентного потенціалу регіону для удосконалення механізмів взаємодії елементів в системі еколого-економічних конкурентних переваг регіонів. Методологія. У досліджені застосовані загальнонаукові методи, зокрема узагальнення, агрегування, порівняння – для аналізу поглядів науковців щодо предмету дослідження еколого-економічних конкурентних переваг регіонів; та спеціальні методи, зокрема аналіз та синтез – для формулювання базових категорій дослідження, експертне оцінювання – для побудови системи факторів еколого-економічної конкурентоспроможності регіонів України, графічне зображення – для візуалізації результатів дослідження. Результати. Проаналізовані існуючі в науковій літературі підходи до визначення конкурентних переваг регіонів, за оцінкою яких встановлено, що абсолютна більшість авторів у своїх дослідженнях виходять з позиції бачення конкурентоспроможності регіонів системою. Запропоновано системою вважати конкурентний потенціал регіону, а конкурентоспроможність регіонів – системною характеристикою. З цієї позиції визначені основні елементи еколого-економічного конкурентного потенціалу, зокрема: власне конкурентний потенціал регіону, джерела і фактори регіональної конкурентоспроможності, еколого-економічні конкурентні переваги, конкурентні позиції та конкурентний статус регіону. Наведена характеристика виділених відповідно до логіки дослідження складових еколого-економічного конкурентного потенціалу регіонів, та обґрунтовані показники, що пропонується застосовувати для оцінювання економічної та екологічної складових потенціалу. Запропонована класифікація факторів еколого-економічної конкурентоспроможності регіонів України, відмінною рисою якої від вже існуючих, є комплексне відображення всіх груп факторів, що визначають еколого-економічний конкурентний потенціал регіонів, а також передбачена можливість ранжування факторів конкурентоспроможності за ступенем впливу на економічну та екологічну складові. Для оцінки ступеню впливу виділених факторів на еколого-економічну конкурентоспроможність регіонів проведене експертне оцінювання, організоване вибірковим способом. В якості експертів були обрані провідні спеціалісти (стаж державної служби не менш, ніж 5 років) регіональних органів влади, а саме Обласних державних адміністрацій регіонів України, яким було запропоновано заповнити розроблену форму анкети. Наведена класифікація дозволила виявити, що фактори еколого-економічної конкурентоспроможності можуть впливати на регіональному рівні на умови життєзабезпечення громадян, діяльності організацій і забезпечувати ефективне державне управління, при цьому вплив на деякі фактори обмежений встановленими державними і регіональними повноваженнями. Виділені етапи перетворення джерел конкурентної переваги в позитивну динаміку показників конкурентоспроможності регіону, розроблені відповідні процедури та інструменти їх реалізації. Розроблено концептуальну схему взаємодії елементів в системі еколого-економічного конкурентного потенціалу регіону. Практичне значення. Побудова концептуальної схеми взаємодії структурних елементів в системі екологоекономічного конкурентного потенціалу регіону дозволяє простежити, яким чином екологоекономічний конкурентний потенціал регіону за допомогою економічних та екологічних факторів регіональної конкурентоспроможності перетворюється в джерела екологоекономічних конкурентних переваг, і як з цих джерел формуються власне еколого-економічні конкурентні переваги, на яких засновані конкурентні позиції регіону. Перспективами подальших досліджень встановлено обґрунтування стратегічного та тактичного інструментарію управління еколого-економічною конкурентоспроможністю регіону.