Professional burnout of family physicians: experience of the research and problem-solving in the USA

Olexandr Krupskyi; Olena Gromtseva

doi:10.31499/2616-5236.2(9).2019.195657

Автор(и)

Olexandr Krupskyi Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна https://orcid.org/0000-0002-1086-9274
Olena Gromtseva Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна https://orcid.org/0000-0001-8353-4638

DOI:

https://doi.org/10.31499/2616-5236.2(9).2019.195657

Ключові слова:

управління в системі охорони здоров’я, стрес на роботі, управління стресом, організаційна поведінка, професійне вигоряння, задоволення лікарів роботою

Анотація

Мета дослідження. Головна мета статті полягає вивченні досвіду дослідження та вирішення проблеми професійного вигоряння лікарів, зокрема сімейних, в США, на основі аналізу останніх за часом опитувань та наукових праць американських і європейських учених. Методологія. Під час роботи над статтею були використані загальнонаукові теоретичні методи за допомогою яких були виконані завдання і досягнуто мету дослідження. Методологічною основою дослідження став структурно-функціональний метод, який дозволив розглянути феномен професійного вигоряння, як єдине ціле з окремими елементами та залежностями між ними. За допомогою історичного методу зроблений стислий огляд розвитку досліджень ученими США проблеми професійного вигоряння лікарів з акцентом на ключові події, які сталися на кожному з виділених в наукових працях етапів. Для порівняння результатів опитувань різних років та тематик, даних, які наводяться в працях учених, та дослідницьких підходів використовувався компаративний метод. Методи систематизації та узагальнення використовувалися для формулювання висновків статті, зокрема з метою виділення суттєвих ознак американського досвіду дослідження та практичного вирішення проблеми професійного вигоряння лікарів. Результати. З’ясовано, що професійне вигоряння лікарів є предметом стурбованості уряду, професійних медичних асоціацій та широкого загалу лікарів різних спеціальностей США вже протягом тривалого часу. Встановлено, що хоча вигоряння впливає на лікарів усіх спеціальностей, серед сімейних лікарів це явище перевищує середній рівень, особливо порівняно із загальним економічно активним населенням США. Виявлено та охарактеризовано два підходи до визначення та зменшення ризик професійного вигоряння лікарів в США: перший підхід охоплює заходи, спрямовані безпосередньо на лікаря, тобто на конкретного індивіда, а другий – передбачає заходи, спрямовані на організацію, тобто на медичний заклад. Американські учені дійшли висновку, що заходи, спрямовані на організацію є більш ефективними, однак перший підхід слід застосовувати як перший крок у подоланні професійного вигоряння. З’ясовано, що американські учені дійшли висновку, що заходи, спрямовані на організацію є більш ефективними, однак перший підхід слід застосовувати як перший крок у подоланні професійного вигоряння. Практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані для подальших наукових розвідок та практичного вирішення проблеми професійного вигоряння лікарів, зокрема сімейних, в Україні. Перспективи подальших досліджень. Методологія проведення опитувань лікарів різних спеціальностей стосовно вигоряння, депресії та професійного задоволення. Чинники професійного вигоряння сімейних лікарів в Україні.

Біографії авторів

Olexandr Krupskyi, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

доцент кафедри менеджменту та туристичного бізнесу

Olena Gromtseva, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

аспірант кафедри менеджменту та туристичного бізнесу

Посилання

Advisory Board Company (2017), “4 key strategies to mitigate physician burnout”, available at https://www.researchgate.net/publication/5951988_Meeting_the_Imperative_to_Improve_Physician_Well-being_Assessment_of_an_Innovative_Program (Accessed 14 March 2019).

American Academy of Family Physicians (2016), AAFP Member Census, December 31, 2016. Table 4: Selected practice characteristics of active AAFP members, available at https://www.aafp.org/about/the-aafp/familymedicine-specialty/facts/table-4.html (Accessed 13 March 2019)

American Academy of Family Physicians (AAFP), available at https://www.aafp.org/home.html (Accessed 13 March 2019). American Medical Association (AMA), available at: https://www.ama-assn.org/ (Accessed 13 March 2019).

Arora, M., Asha, S., Chinnappa, J., Diwan, A. D. (2013), “Review article: burnout in emergency medicine physicians”, Emergency medicine Australasia: EMA, vol. 25, no. 6, pp. 491–495, doi: https://doi.org/10.1111/1742-6723.12135

Ben-Itzhak, S., Dvash, J., Maor, M., Rosenberg, N., Halpern, P. (2015), “Sense of meaning as a predictor of burnout in emergency physicians in Israel: a national survey”, Clinical and Experimental Emergency Medicine, vol. 2, no. 4, pp. 217–225, doi: https://doi.org/10.15441/ceem.15.074

Chan, A.O. et al. (2015), “Addressing physician quality of life: understanding the relationship between burnout, work engagement, compassion fatigue and satisfaction”, Journal of Hospital Administration, 4(6), pp. 46– 55, doi: http://dx.doi.org/10.5430/jha.v4n6p46.

Dunn, P. M., Arnetz B. B., Christensen, J. F., Homer, L. (2007), “Meeting the imperative to improve physician well‐being: assessment of an innovative program”, Journal of General Internal Medicine, vol. 22, no. 11, pp. 1544–1552, doi: https://doi.org/10.1007/s11606-007-0363-5

Dyrbye, L. N, Varkey, P., Boone, S. L., Satele, D. V., Sloan, J. A., Shanafelt, T. D. (2013), “Physician satisfaction and burnout at different career stages”, Mayo Clinic Proceedings, vol. 88, no. 12, pp. 1358–1367, doi: https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2013.07.016

Family Physician Burnout, Well-Being, and Professional Satisfaction (Position Paper) (2017), available at https://www.aafp.org/about/policies/all/physician-burnout.html (Accessed 13 March 2019).

Freudenberger, H. J. (1974), “The Staff Burnout Syndrome in Alternative Institutions”, Psychotherapy: Theory, Research and Practice, vol. 12, no. 1, pp. 73–82, doi: http://dx.doi.org/10.1037/h0086411

Friedberg, M. W., Chen, P. G., Van Busum, K. R., et al. (2013), Factors affecting physician professional satisfaction and their implications for patient care, health systems, and health policy, Rand Health, Santa Monica, CA, 150 p., available at: https://www.rand.org/content/dam/rand/pubs/research_reports/RR400/RR439/RAND_RR439.pdf (Accessed 12 March 2019).

Gabbard, G. O. (2013), “Medicine and its discontents”, Mayo Clinic Proceedings, vol. 88, no. 12, pp. 1347–1349, DOI: https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2013.10.007

Health at a Glance: Europe 2018. State of health in the EU cycle (2019), available at https://ec.europa.eu/health/sites/health/files/state/docs/2018_healthatglance_rep_en.pdf (Accessed 21 March 2019).

Hromtseva, D. and Krupskyi, O. (2015), “Professional culture and security: an innovative approach to implementing a medical facility”, European Journal of Management Issues, no. 23(5), pp. 15–23, doi: http://dx.doi.org/10.15421/191517.

Kane, L. (2019), “Medscape National Physician Burnout, Depression & Suicide Report 2019”, available at: https://www.medscape.com/slideshow/2019-lifestyle-burnout-depression-6011056?faf=1#1 (Accessed 10 March 2019).

Krasner, M.S., Epstein, R. M., Beckman, H., et al. (2009), “Association of an educational program in mindful communication with burnout, empathy, and attitudes among primary care physicians”, JAMA, vol. 302, no. 12, pp. 1284–1293, doi: 10.1001/jama.2009.1384

Kuzmanovich, D. (2016), “Listening: The prescription for the physician burnout epidemic”, available at https://www.advisory.com/research/medical-group-strategy-council/practice-notes/2016/10/physicianburnout-listening (Accessed 14 March 2019).

Kuzmanovich, D. (2018), “What burnout interventions work best? Here’s what the data says”, available at https://www.advisory.com/research/medical-group-strategy-council/practice-notes/2017/02/doctors-burnout (Accessed 14 March 2019).

Lee, F. J, Stewart, M., Brown, J. B. (2008), “Stress, burnout, and strategies for reducing them: what’s the situation among Canadian family physicians?”, Canadian family physician, vol. 54, no. 2, pp. 234–235, available at https://www.researchgate.net/publication/5578761_Stress_burnout_and_strategies_for_reducing_them_What’s_the_situation_among_Canadian_family_physicians (Accessed 12 March 2019).

Liu, J. (2016), “The changing physician workforce", available at https://www.advisory.com/research/health-careindustry-committee/members/multimedia/infographics/the-changing-physician-workforce?WT.ac=GrayBox_HCIC_Info____PN_2016Oct13 (Accessed 14 March 2019).

Martin, L. (2016), “Three surprising truths about physician burnout Expert Perspective”, available at https://www.sgo.org/wp-content/uploads/2016/07/Three-surprising-truths-about-physician-burnout-TheAdvisory-Board-Company.pdf (Accessed 14 March 2019).

Maslach, C. (1976), “Burned-Out”, Human Behavior, vol. 5, no. 9, pp. 16–22. Maslach C, Schaufeli W. B. and Leiter M. P. (2001), “Job burnout”, Annual Review Psychology, vol. 52, pp. 397– 422, doi: https://doi.org/10.1146/annurev.psych.52.1.397

Maslach, C. and Leiter, M.P. (2016), “Burnout”, Stress: Concepts, Cognition, Emotion, and Behavior, pp. 351– 357, doi: http://dx.doi.org/10.1016/b978-0-12-800951-2.00044-3.

Maslach, C., Jackson S. E. (1981), “The measurement of experienced burnout”, Journal of Organizational Behavior, vol. 2, no. 2, pp. 99–113, doi: https://doi.org/10.1002/job.4030020205

McManus, I., Winder, B. and Gordon, D. (2002), “The causal links between stress and burnout in a longitudinal study of UK doctors”, The Lancet, no. 359(9323), pp. 2089–2090, doi: http://dx.doi.org/10.1016/s0140- 6736(02)08915-8.

Medscape Lifestyle Report 2016: Bias and Burnout (2016), available at https://www.medscape.com/slideshow/lifestyle-2016-overview-6007335#page=2 (Accessed 12 March 2019).

Medscape Lifestyle Report 2017: Race and Ethnicity, Bias and Burnout (2017), available at https://www.medscape.com/features/slideshow/lifestyle/2017/overview#page=1 (Accessed March 12, 2019).

Medscape Physician Lifestyle Report 2015 (2015), available at https://www.medscape.com/sites/public/lifestyle/2015 (Accessed 12 March 2019).

Montgomery, A. et al. (2013), “Improving quality and safety in the hospital: The link between organizational culture, burnout, and quality of care”, British Journal of Health Psychology, vol. 18, no. 3, pp. 656–662, doi: http://dx.doi.org/10.1111/bjhp.12045.

Myhren, H., Ekeberg, Ø. and Stokland, O. (2013), “Job Satisfaction and Burnout among Intensive Care Unit Nurses and Physicians”, Critical Care Research and Practice, 2013, pp. 1–6, doi: http://dx.doi.org/10.1155/2013/786176.

Nahrgang, J. D., Morgeson, F. P. and Hofmann, D. A. (2011), “Safety at work: A meta-analytic investigation of the link between job demands, job resources, burnout, engagement, and safety outcomes”, Journal of Applied Psychology, vol. 96, no. 1, pp. 71–94, doi: http://dx.doi.org/10.1037/a0021484.

Panagioti, M., Panagopoulou, E., Bower, P. et al. (2017), “Controlled Interventions to Reduce Burnout in Physicians. A Systematic Review and Meta-analysis”, JAMA Internal Medicine, vol. 177, no. 2, pp. 195–205, doi: https://doi.org/10.1001/jamainternmed.2016.7674

Peckham, C. (2017), “Medscape Lifestyle Report 2017: Race and Ethnicity, Bias and Burnout”, available at https://www.medscape.com/features/slideshow/lifestyle/2017/overview#page=2 (Accessed 12 March 2019).

Peckham, C. (2018), “Medscape National Physician Burnout and Depression Report 2018”, available at https://www.medscape.com/slideshow/2018-lifestyle-burnout-depression-6009235 (Accessed 10 March 2019).

Physician burnout in 2019, charted (2019), available at https://www.advisory.com/daily-briefing/2019/01/18/burnout-report (Accessed 10 March 2019).

Shanafelt, T. D., Balch, C. M., Bechamps, G., et al. (2010), “Burnout and medical errors among American surgeons”, Annals of Surgery, vol. 251, no. 6, pp. 995–1000, doi: https://doi.org/10.1097/sla.0b013e3181bfdab3

Shanafelt, T. D., Dyrbye, L. N., Sinsky, C., Hasan, O., Satele, D., Sloan, J. and West, C. P. (2016), “Relationship Between Clerical Burden and Characteristics of the Electronic Environment With Physician Burnout and Professional Satisfaction”, Mayo Clinic Proceedings, vol. 91, no. 7, pp. 836–88, doi: https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2016.05.007

Shanafelt, T. D., Hasan, O, Dyrbye, L. N., Sinsky, C., Satele, D., Sloan, J. and West, C. P. (2015), “Changes in burnout and satisfaction with work-life balance in physicians and the general US working population between 2011 and 2014”, Mayo Clinic Proceedings, vol. 90, no. 12, pp. 1600–1613, doi: https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2015.08.023.

Tools and methodologies to assess the efficiency of health care services in Europe. An overview of current approaches and opportunities for improvement: Report by the Expert Group on Health System Performance Assessment (2019), available at https://ec.europa.eu/health/sites/health/files/systems_performance_assessment/docs/2019_efficiency_en.pdf (Accessed 21 March 2019).

Webb, L. E. et al. (2016), “Using Coworker Observations to Promote Accountability for Disrespectful and Unsafe Behaviors by Physicians and Advanced Practice Professionals”, The Joint Commission Journal on Quality and Patient Safety, vol. 42, no. 4, pp. 149–161, AP1–AP3, doi: http://dx.doi.org/10.1016/s1553- 7250(16)42019-2.

Weng, H.-C. et al. (2011), “Associations between emotional intelligence and doctor burnout, job satisfaction and patient satisfaction”, Medical Education, vol. 45, no. 8, pp. 835–842, doi: http://dx.doi.org/10.1111/j.1365- 2923.2011.03985.x.

Wible, P. (2017), “Doctors and Depression: Suffering in Silence”, available at https://www.medscape.com/viewarticle/879379_2 (Accessed 11 March 2019).

Wible, P. (2018), “Two Powerful Ways to Help End the Physician Suicide Epidemic”, available at https://www.medscape.com/viewarticle/904114 (Accessed 12 March 2019).