Особливості формування системи моніторингу рівня зайнятості населення

Анотація

Мета дослідження. Метою статті є поглиблене розуміння особливостей формування системи моніторингу рівня зайнятості населення. Методологія. У досліджені застосовані загальнонаукові методи, зокрема узагальнення, порівняння – для аналізу поглядів науковців щодо методики проведення моніторингу рівня зайнятості населення, попиту та пропозиції на ринку праці. Результати. В роботі було досліджено основні методи щодо проведення моніторингу формування кадрового забезпечення на всіх рівнях (підприємства, регіон, держава). Було проаналізовано методи моніторингу, які найчастіше використовуються в сучасних умовах, було виокремлено основні недоліки та переваги аналізованих методів. Було визначено, що для розвитку економіки необхідним є створення правових, економічних і інституціональних умов, що забезпечують розвиток гнучкого, ефективно функціонуючого ринку праці, збалансуванню попиту та пропозиції на ринках праці, що дозволяє здолати структурну невідповідність і пропозиції на робочу силу, забезпечити підвищення якості робочої сили, мотивацію до праці. Практичне значення. Аналіз та поглиблення розуміння сутності моніторингу кадрового забезпечення на різних рівнях дозволить більш ефективно розробляти систему показників, які необхідні для ефективного моніторингу, що дозволить виявити тренди, закономірності та негативні явища у збалансуванні попиту та пропозиції на ринку праці. Було встановлено, що для визначення ефективного забезпечення процесу моніторингу доцільним є виокремлення потреб в аналізі всіх учасників процесу. Встановлено, що в залежності від потреби буде різнитись і система показників щодо аналізу. Процес моніторингу зайнятості населення дозволяє оцінити стан та перспективи конкурентів, проаналізувати оптимальну структуру оплати праці фахівців. Визначення необхідної чисельності кваліфікованих кадрів у розрізі професій є найбільш важливим завданням кадрової політики різного рівня. Огляд існуючих методик проведення моніторингу виявив, що у сучасних умовах швидкої зміни вимог до кваліфікаційнокомпетентнісного рівня працівників, існуючи методики не в змозі забезпечити належний рівень оцінки стану ринку праці, що знижує ефективність управлінських рішень щодо регулювання збалансування попиту та пропозиції. Перспективи подальших досліджень. За результатами проведеного аналізу існуючих методик, щодо проведення моніторингу рівня зайнятості населення, можна зробити висновок, що в існуючих умовах система моніторингу не відповідає сучасним вимогам ринку праці. В подальших дослідженнях з цього питання доцільним є розробка необхідних показників, які б задовольняли потреби у формування забалнсованого попиту та пропозиції на ринку праці.