Методичні підходи щодо моделей трансформації цифрової економіки та суспільства

О. Ф. СЄНКЕВИЧ

doi:10.31499/2616-5236.4(7).2018.208585

Автор(и)

О. Ф. СЄНКЕВИЧ Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Україна https://orcid.org/0000-0002-0226-9463

DOI:

https://doi.org/10.31499/2616-5236.4(7).2018.208585

Ключові слова:

цифровізація, цифрова економіка, модель трансформації, методичні підходи, фактори індикатори

Анотація

Мета дослідження. Метою статті є дослідження та обґрунтування методичних підходів щодо побудови моделі трансформації цифрової економіки та суспільства. Методологія. У досліджені застосовані загальнонаукові методи, зокрема узагальнення, порівняння – для аналізу поглядів науковців щодо факторів, індикаторів, компонентів й методичних підходів до побудови моделей трансформації цифрової економіки та суспільства. Результати. Доведено, що основними складовими сфери поняття «цифрова економіка» є філософія великих даних, блокчейн, криптовалюта, архітектура та інфраструктура цифрової економки, смарт-місто (регіон, країна), ідентифікація та аутентифікація особи, електронні послуги, електронний документообіг, електронний банкінг, кібербезпека, е-навчання тощо. Виявлено основні фактори та індикатори розвитку цифрової економіки України. До них належить розбудова цифрових фінансів, соціальних мереж, цифрової ідентифікації і інфраструктури, захисту інтелектуальної власності, електронної комерції й бізнесу, революція даних. Обґрунтовано створення моделі трансформації цифрової економіки, що враховуватиме стимули та мотивацію уряду країни для цифровізації бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, оновлені проекти конкурентоспроможності індустрій й сфер народного господарства. Доведено, що до основних інструментів забезпечуючих трансформацію цифровізації належать технології, індустріальні цифрові платформи, високотехнологічні виробництва. Доведено, що відстеження ступеню впливу інформаційно-комунікаційних технологій на економіку країни загалом та на окремі її сектори можливо за рахунок використання та аналізу індексів, таких як: глобальний індекс конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index, GCI), мережевої готовності (Networked Readiness Index, NRI), цифрової можливості (Digital Opportunity Index, DOI), індексу розвитку ІКТ (ICT Development Index, ICT DI), цифрового доступу (Digital Access Index, DAI), цифрової трансформації (Global Connectivity Index, GCI). Практичне значення. Основними методичними підходами при формуванні трансформації цифрової економіки стали системний, параметро-діагностичний, статистичний, інституційний, диференційований, синергетичний. Перспективи подальших досліджень. Трансформація моделі цифрової економіки повинна стати результатом розбудови електронної взаємодії бізнесу і влади, відкритості даних, кібербезпеки, блокчейну, ідентифікації й довіри, створення екосистема, перетворення сфер життєдіяльності таких як медицина, освіта, транспорт, безпека, екологія, туризм, чому буде присвячено подальші дослідження автора.

Біографія автора

О. Ф. СЄНКЕВИЧ, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова

здобувач кафедри менеджменту

Посилання

Demydiuk, O. (2014), “Institutional approach to the analysis of the role and functions of the state in a market economy”, Ekonomika ta derzhava, vol. 4, pp. 94–97.

Fishchuk, V. (2017), “The digital economy is real”. NVBusiness, available at: https://nv.ua/ukr/biz/experts/cifrova-ekonomika-ce-realno-1001102.html (Accessed 11 November 2018).

Irtyshcheva, I. and Salitra, H. (2016), “Advantages and disadvantages of innovation activity on the southern region of Ukraine”, East European Scientific Journal, no. 6, pp. 5–8.

Islamutdinov, V. F. (2014), Evolyutsionnaya ekonomika [The evolutionary economy], Redaktsionno-izdatel'skii otdel YuGU, Khanty-Mansiysk, Russia, 197 p.

Karcheva, H. T., Ohorodnia, D. V. and Openko, V. A. (2017), “Digital economy and its influence on development of domestic and international economies”, Financial space, no. 3(27), pp.13–21.

Kovtoniuk, K. V. (2017), “Digitization world economy as a factor of economic growth”, Scientific Bulletin of Kherson State University, vol. 27, part. 1, pp. 29–33.

Kubiv, S. (2017), “How to make a digital jump for Ukraine”, available at: https://nv.ua/eng/opinion/kubiv/jakzrobiti-tsifrovij-stribok-dlja-Ukrainian-economics-1051272.html (Accessed 11 November 2018).

Malyk, I. P. (2013), “Trends in information economy development in Ukraine”, Bulletin of the Eastern European University of Economics and Management, vol. 1(14), pp. 25–34.

Orlov, V. N. and Hapanovych, Ya. V. (2018), “Digital economy algorithms in the distance education process”, Economy and society, no. 17, pp.90–97. doi: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2018-17-13.

Podmolodina, I. M., Voronin, V. P. and Konovalova, E. M. (2012), “Approaches to the assessment of economic security of enterprises”, Vestnik VGUIT, no. 4., pp. 156–161.

Pugachevska, K. Y. and Pugachevska, K. S. (2018), “Digitizing of the economy as a factor of increasing competitiveness of the country”, Market infrastructure, vol. 25, pp. 39–45, available at: http://www.market-infr.od.ua/journals/2018/25_2018_ukr/9.pdf (Accessed 11 November 2018).

Salitra, H. (2016), “The evaluation of efficiency wage’s level in agro-industries of the Southern Ukraine”, The Advanced Science Journal, no. 3, pp. 89–96. doi: https://dx.doi.org/10.15550/asj.2016.03.089.

Stehnei, M., Irtyshcheva, I., Khaustova, К. and Boiko, Y. (2017), “Modeling of strategic control system in the context of sustainable development of enterprise”, Problems and Perspectives in Management, vol. 15, issue 3, pp. 212–223. doi: http://dx.doi.org/10.21511/ppm.15(3-1).2017.05.

Voinarenko, M. P. and Skorobohata, L. V (2015), “Network tools for capitalization of information and intellectual potential and innovation”, Bulletin of Khmelnitsky National University. Economic sciences, no. 3, issue 3, part 3, pp. 18–24.

Yefimova, O. (2007), “Systematic approach – the basis of enterprise activity management”, Personnel, no 2, pp. 67–72. Цей твір ліцензовано на умовах Л