Методологія формування систем моніторингу, планування та прогнозування розвитку житлово-комунального господарства міських агломерацій

Анотація

Мета дослідження. Метою статті є окреслення основних складових методології формування систем моніторингу, планування та прогнозування розвитку житловокомунального господарства міських агломерацій. Методологія. У досліджені застосовані загальнонаукові методи, зокрема узагальнення, порівняння – для аналізу поглядів науковців щодо основних складових методології формування систем моніторингу, планування та прогнозування розвитку житлово-комунального господарства міських агломерацій. Результати. Зазначено, що важливим процесом в управління житлово-комунального господарства є планування, прогнозування й моніторинг. Досліджено основні етапи, принципи, складові процесу планування. Проаналізовано й удосконалено етапи прогнозування діяльності житлово-комунального господарства. Визначено систему моніторингу й необхідність побудови на отриманих даних аналізу і оцінки. Доведено, що до основних складових планування необхідно віднести соціально-економічний аналіз, PEST-аналіз, SWOT-аналіз, стратегічне фокусування. Наведено основні принципи планування, серед яких: системний та комплексний підходи, лідерство та бачення перспектив, творчість та креативність, залучення стейкхолдерів, перехід від закритих економік до відкритих глобальних систем, спрямованість на досягнення стратегічних цілей, гнучкість та адаптивність, оперативність та націленість, прозорість і підзвітність, зростання конкурентоспроможності. Зазначено необхідність використання нетрадиційних інноваційних методів при планування, таких як модель “CLEAR” й методологія форсайту. Обидві передбачають залучення зацікавлених стейкхолдерів в процесі планування. Наведена система принципів й результати використання регіонального та місцевого форсайту. Обґрунтовано необхідність удосконалення етапів прогнозування діяльності житловокомунального господарства міський агломерацій, адже попередні визначають окремо вплив підвищення тарифу для населення на величину чистого доходу й валового прибутку, окремо вплив збільшення дебіторської заборгованості та досить рідко застосовують моделі банкротства, стверджуючи, що дані підприємства не можуть збанкрутувати. Запропоновано етапи прогнозування житлово-комунального господарства з урахуванням комплексних складових зміни величини чистого доходу й валового прибутку, при підвищення тарифу для населення, при збільшенні суми дебіторської заборгованості й врахування значень моделей банкротства. Пропонуємо визначити стан діяльності об’єктів житлово-комунального господарства як стійкій, нестійкій та кризовий. Моніторинг є обов’язкових і завершальним етапом планування. Його необхідно проводити при аналізі реалізації завдань програми і стратегій міських агломерацій, при оцінюванні фактичного стану й розвитку житловокомунального господарства або при досягнені цілей програми. Моніторинг трансформації житлово-комунального господарства міських агломерацій повинен бути побудований на аналізі стану реалізації нормативно-правового та науково-технічного забезпечення програми, стану розробки та впровадження регіональних програм (заходів) розвитку. Практичне значення. Удосконалення процесу прогнозування діяльності житлово-комунального господарства міський агломерацій доводить ефективно створювати фінансові плани. Перспективи подальших досліджень. Дослідження методології формування систем планування та прогнозування розвитку житлово-комунального господарства міських агломерацій дають підстави до подальшого удосконалення процедури моніторингу, чому буде присвячено подальші дослідження автора.