Державне регулювання сфери охорони здоров’я: принципи, механізм та інструменти

Анотація

Метою статті є дослідження принципів, механізмів та інструментів державного регулювання сфери охорони здоров’я, що формують підґрунтя для розроблення практичних рекомендацій з його удосконалення. Методологія. У досліджені застосовані загальнонаукові методи, зокрема: теоретичне узагальнення – для визначення теоретичних основ і тенденцій змісту й складових принципів, механізму регулювання сфери охорони здоров’я; системного підходу – для узагальнення класифікації інструментів державного регулювання сфери охорони здоров’я; методи позитивного і нормативного аналізу – для вироблення рекомендацій з удосконалення механізму регулювання сфери охорони здоров’я. Результати. Обґрунтовано удосконалення механізму регулювання системи охорони здоров’я як головної складової конкурентоспроможності національної економіки та формуючого вектора якісного життя населення. Запропоновано розглядати з трьох складових механізмів: організаційно-адміністративного, соціально-економічного, інституційно-правового. До організаційно-адміністративного механізму запропоновано враховувати розроблення стратегії децентралізації управління і автономії закладів сфери охорони здоров’я, адже пов’язані із формуванням так званих спрямованих регульованих ринків, у поєднанні з моделями обов’язкового саморегулювання та децентралізації, що добавляються основними елементами акредитації, ліцензування та міжгалузевого співробітництва; взаємоузгодженість центральних і місцевих органів публічної влади та інших суб’єктів права у процесі виконання політики охорони здоров’я, визначаючи повноваження та взаємовідносини між суб’єктами. Соціальноекономічний механізм обов’язково повинен включати удосконалення інструментів регулювання соціального страхування, розробка стратегії та політики медичної установи, визнання обсягів бюджетного фінансування та розвитку добровільного медичного страхування, вдосконалення системи надання платних медичних послуг, фінансових ресурсів на підготовку та перепідготовку кадрів, впровадження новітніх технологій у сфері охорони здоров’я; оцінка результатів із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (моніторинг); тісна взаємодія з пацієнтами та залучення до управління громадського контролю. Інституційноправовий механізм визначає удосконалення законодавства про охорону здоров’я, що регулюють зміст та процес здійснення державно-правового регулювання охорони здоров’я (удосконалення при визначення пріоритетності витрат державного бюджету, державного контролю, податкову систему, стандартів, митних тарифів,); розробка плану розвитку. Наведено принципи та інструменти державного регулювання сфери охорони здоров’я. Класифікація інструментів державного регулювання сфери охорони здоров’я поділяється на методи прямого та непрямого впливу. Практичне значення. Удосконалення механізмів державного регулювання сфери охорони здоров’я до сучасних умов господарювання. Перспективи подальших досліджень. Дослідження принципів державного регулювання сфери охорони здоров’я дають підстави до подальшого удосконалення інструментів, чому буде присвячено подальші розвідки автора.