Національні глобалізаційні процеси на засадах дизайн-менеджменту

Анотація

Метою статті є дослідження національних глобалізаційних процесів на засадах дизайн менеджменту. Методологія. У досліджені застосовані загальнонаукові методи, зокрема: теоретичне узагальнення – для визначення теоретичних основ і тенденцій змісту й складових принципів, механізму регулювання глобалізаційних процесів; системного підходу – для узагальнення класифікації інструментів дизайн менеджменту; методи позитивного і нормативного аналізу – для вироблення рекомендацій з удосконалення національних глобалізаційних процесів на засадах дизайн менеджменту. Результати. Доведено, що глобалізація виступає основним спонукальним фактором розвитку світової економіки. Глобалізація викликала процеси систематизації у світовій системі господарювання. Почали розвиватися загальносвітові форми та інституції господарювання. Відбувається формування загальних тенденцій певних економічних зрушень в різних країнах, що є наслідком існування єдиного глобального соціально-економічного середовища, що регулюється глобальною кон’юнктурою світової економіки. Негативним наслідком глобалізації є те, що для слабо розвинених держав виникає ризик використання їх ресурсів, виснаження природних ресурсів та переміщення капіталів до розвинених країн, що посилить залежність слабо розвинених країн та погіршить їх економічне становище. Саме тому необхідною умовою ефективного входження у глобалізаційний простір країн із слабо розвиненою економікою є збалансоване стале використання їх ресурсів та ефективне використання іноземних інвестицій. Отже, в умовах єдиного глобального світового економічного простору можуть виникати диспропорції та асиметрії в соціально-економічній та культурній сфері життя населення різних держав. Обґрунтовано, що конкурентоспроможність та інвестиційна привабливість національної економіки залежать не лише від соціально-економічних характеристик, а і від особливостей сприйняття економіки країни та в цілому держави міжнародною спільнотою. Такі особливості формуються в системі так званої іміджевої економіки. Саме тому на сучасному етапі розвитку всіх країн світу важливим є питання брендингу національної економіки, як складової маркетингових технологій, з метою покращення та ствердження позитивного іміджу для залучення іноземних інвестицій, розвитку експортно-імпортних операцій, збільшення потоку туристів, розвитку почуття гордості для населення країни. З точки зору дизайн менеджменту національних трансформаційних процесів, визначено національний брендинг, як вид діяльності, спрямований на виокремлення унікальних особливостей держави, відображення, їх у національному символічному бренді, який має вартісне вираження та спрямований на покращення інвестиційної та туристичної привабливості, конкурентоспроможності та посилення почуття гордості та політичної свідомості. Практичне значення. Доведено, що від єдиного глобального світового економічного простору можуть виникати диспропорції та асиметрії в соціально-економічній та культурній сфері життя населення різних держав, а тому наведені рекомендації допоможуть їх подолати. Перспективи подальших досліджень. Обґрунтовано, що брендинг національної економіки, як складової маркетингових технологій, є метою покращення та ствердження позитивного іміджу для залучення іноземних інвестицій, розвитку експортно-імпортних операцій, збільшення потоку туристів, розвитку почуття гордості для населення країни, чому буде присвячено подальші розвідки автора.