Стратегічний концепт розвитку національної економіки у фокусі дизайн-менеджменту

Анотація

Метою статті є обґрунтування стратегічного концепту розвитку національної економіки у фокусі дизайн-менеджменту. Методологія. У досліджені застосовані загальнонаукові методи, зокрема теоретичного узагальнення – для визначення теоретичних основ і тенденцій змісту й складових дизайн-менеджменту; системного економічного аналізу – для обґрунтування моделі стратегічного управління економічними трансформаціями у контексті дизайн-менеджменту; статистичного аналізу, а саме кореляційно-регресійного аналізу – для дослідження залежності між макроекономічними показниками та показниками соціальної сфери. Результати. Доведено, що поточна економічна модель національної економіки є непридатною для реалізації цілей сталого розвитку, забезпечення конкурентоспроможності держави у глобальному оточенні та достойного рівня життя громадян у довгостроковій перспективі. Намагання удосконалити (реформувати) окремі параметри та складові застарілої моделі можуть призвести до втрати часу та ресурсів, що зумовить подальше відставання України від розвинутих країн світу. Вирішення проблеми забезпечення достойного рівня життя громадян та розвитку людського потенціалу потребує комплексного реінжинірингу структури та процесів функціонування соціально-економічної системи на засадах дизайн-менеджменту. Дослідження особливостей дизайн-менеджменту, який являє собою інноваційну концепцію мислення, дозволило сформулювати власний підхід до визначення стратегічного управлінням національною економікою, під яким запропоновано розуміти процес проектування соціально-економічної моделі розвитку, параметри функціонування якої гарантуватимуть достойний рівень задоволення потреб населення в довгостроковій перспективі, вибір системи оптимальних стратегій та механізмів їх реалізації з урахуванням факторів забезпечення державної безпеки та збереження природного середовища. Обґрунтовано відповідну модель стратегічного управління економічними перетвореннями, окреслено основні напрямки та пріоритети економічної політики (галузевої, фіскальної, тарифної, митної та політики у сфері держзакупівель), спрямованої на реалізацію якісних структурних перетворень для забезпечення економічного зростання національної економіки у стратегічній перспективі. Проведено кореляційно-регресійний аналіз впливу окремих макроекономічних параметрів, серед яких ВВП, валова додана вартість, валове нагромадження капіталу та експортне сальдо на забезпечення росту доходів домогосподарств і рівень зайнятості населення, що відповідно до концепції дизайну виступають у якості ключових чинників соціального розвитку. Практичне значення. Результати аналізу показали, що чисельність зайнятих в економіці осіб на 72–73% корелює з ростом ВВП та ВДВ, проте такий зв'язок виявився від’ємним. Однією з причин від’ємної кореляції може бути зростання продуктивності праці внаслідок впровадження інноваційних технологій. Негативно на ріст зайнятості впливають також процеси оптимізації чисельності працівників на підприємствах через певні структурні зміни, зокрема скорочення питомої ваги промисловості в структурі ВВП, скорочення працівників у бюджетній сфері та збільшення сектору послуг, що не потребує такої кількості найманих працівників. Екстраполяція вказаних тенденцій в майбутньому загрожує подальшому погіршенню стану ринку праці. Перспективи подальших досліджень. З використанням кореляційно-регресійного аналізу встановлено тісні кореляційні зв’язки між доходами домогосподарств та зростанням валової доданої вартості в економіці, підвищенням експортного сальдо та валовим нагромадженням капіталу, що засвідчує пріоритетність розвитку видів економічної діяльності з високим рівнем доданої, нарощенням експорту та капітальних інвестицій як імперативних чинників скорочення бідності населення у довгостроковій перспективі.