PESTEL-аналіз системи «держава – незалежні агенції оцінки якості»: політичний та соціально-економічний аспекти

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31499/2616-5236.4(15).2020.235011

Ключові слова:

якість освіти, соціально-економічний вплив, незалежні агенції, освітня програма, критерії оцінювання

Анотація

Мета дослідження. Стаття присвячена визначенню впливу політичних і соціально-економічних факторів на процес зовнішньої оцінки якості вищої освіти в університеті. Описано основні чинники, які спонукають до ґрунтовного аналізу освітнього середовища як з точки зору самих учасників цього процесу, так і з точки зору аудиторів, незалежних установ. Аналіз зовнішніх чинників є першим етапом створення дієвої стратегії випереджаючого розвитку закладу освіти та забезпечення його фінансової стабільності. Методологія. Обґрунтовано застосування PESTEL-аналізу в якості інструменту оцінки впливу зовнішніх факторів на якість освіти. Представлено перелік критеріїв (індикаторів) зовнішньої оцінки якості освітніх програм та запропоновано використання цих критеріїв для створення дієвих механізмів забезпечення якості вищої освіти у ЗВО. Результати. При розгляді зв’язку «держава – незалежні агенції оцінки якості» вхідними параметрами є фактори зовнішнього впливу, параметрами системи – фінансові показники діяльності ЗВО, параметрами управління – нормативна база та критерії оцінки якості освітніх програм, вихідними параметрами – рекомендації щодо розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗВО. Серед політичних факторів впливу можна виділити як дестабілізуючі, так і фактори позитивного впливу на систему забезпечення якості ЗВО. Дестабілізуючі фактори викликають конструктивну реакцію з боку НАЗЯВО у вигляді розробки та активного впровадження нормативної бази у діяльність із забезпечення якості освіти. Практичне значення. Критерії зовнішнього оцінювання освітньої програми та діяльність НАЗЯВО в частині вдосконалення національної нормативної бази відповідають на економічні виклики, що постають перед системою забезпечення якості освіти. У відповідь на соціальні виклики система зовнішньої оцінки якості освіти стає більш «гнучкою» та схильна до багатоваріантності методів вирішення поставлених завдань Перспективи подальших досліджень. Аналіз усіх вказаних факторів, а також інструменти впливу на ці фактори, розроблені НАЗЯВО, повинні бути покладені в основу стратегії розвитку ЗВО і нормативного документу щодо розбудови системи забезпечення якості освіти. Створення інструменту технологічного впливу на проаналізовані фактори з боку менеджменту ЗВО визначає перспективу подальших досліджень.

Біографія автора

Артюхов Артем Євгенович, Сумський державний університет

старший дослідник, доцент кафедри маркетингу

Посилання

Aggarwal, A. K. (2020), “Using Deming’s cycle for improvement in a course: A case study”, Interna-tional Journal of Web-Based Learning and Teaching Technologies, vol. 15, no. 3, pp. 31–45, doi: https://doi.org/10.4018/IJWLTT.2020070103

Ahmad, R., Zhu, N. J. and Leather, A. J. M. (2019), “Strengthening strategic management approaches to address antimicrobial resistance in global human health: A scoping review”, BMJ Global Health, vol. 4, article no. e001730, doi: https://doi.org/10.1136/bmjgh-2019-001730

Ali, G., Buruga, B. A., and Habibu, T. (2019), “SWOT analysis of blended learning in public univer-sities of Uganda: A case study of Muni University”, J Multidisciplinary Scientific Journal, vol. 2, no. 4, pp. 410–429, doi: https://doi.org/10.3390/j2040027

Doherty, I., Steel, C. and Parrish, D. (2012), “The challenges and opportunities for professional so-cieties in higher education in Australasia: A PEST analysis”, Australasian Journal of Educa-tional Technology, vol. 28, no. 1, pp. 105–121, doi: https://doi.org/10.14742/ajet.886

Graham, D. (2007), “PESTE factors in developing a framework for e-learning”, E-Learning and Digi-tal Media, vol. 4, no. 2, pp. 194–201, doi: https://doi.org/10.2304/elea.2007.4.2.194

Graham, D. (2018), “PESTEL factors for e-learning revisited: The 4Es of tutoring for value added learning”, E-Learning and Digital Media, vol. 15, no. 1, pp. 17–35, doi: https://doi.org/10.1177/2042753017753626

Kok, H., Papendick, R. I. and Saxton, K. E. (2009), “STEEP: Impact of long-term conservation farm-ing research and education in Pacific Northwest wheatlands”, Journal of Soil and Water Con-servation, vol. 64, no. 4, pp. 253–264; doi: https://doi.org/10.2489/jswc.64.4.253

Milosavljevic, P., Pavlovic, D., Rajic, M., Pavlovic, A. and Fragassa, C. (2018), “Implementation of quality tools in higher education process”, International Journal of Continuing Engineering Education and Life-Long Learning, vol. 28, no. 1, pp. 24–36, doi: https://doi.org/10.1504/IJCEELL.2018.090248

Reilly, J. B., Myers, J. S., Salvador, D. and Trowbridge, R. L. (2014), “Use of a novel, modified fish-bone diagram to analyze diagnostic errors”, Diagnosis, vol. 1, no. 2, pp. 167–171, doi: https://doi.org/10.1515/dx-2013-0040

Satria, R. and Shahbana, E. (2020), “SWOT analysis of strengthening education character in junior high school”, Jurnal Iqra’: Kajian Ilmu Pendidikan, vol. 5, no. 2, pp. 56–67, doi: https://doi.org/10.25217/ji.v5i2.827

Supe, L., Zeps, A., Jurgelane, I. and Ribickis, L. (2018), “Factors affecting the competitiveness of a higher education institution: Systematic literature overview”, Research for rural development, vol. 2, p. 245–251, https://doi.org/10.22616/rrd.24.2018.079

Walsh, K., Bhagavatheeswaran, L. and Roma, E. (2019), “E-learning in healthcare professional education: An analysis of political, economic, social, technological, legal and environmental (PESTLE) factors”, MedEdPublish, vol. 8, no. 2, article 27, doi: https://doi.org/10.15694/mep.2019.000097.1

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-07

Як цитувати

Артюхов, А. (2020). PESTEL-аналіз системи «держава – незалежні агенції оцінки якості»: політичний та соціально-економічний аспекти. Економічні горизонти, (4(15), 42–50. https://doi.org/10.31499/2616-5236.4(15).2020.235011