Міграційні процеси: вплив на сталий розвиток національної економіки

Автор(и)

  • Денис Валерійович Пудрик Одеська митниця

DOI:

https://doi.org/10.31499/2616-5236.4(15).2020.235913

Ключові слова:

емігранти, іммігранти, економічне зростання, міграція, сталий розвиток

Анотація

Мета дослідження. Стаття присвячена визначенню взаємозв'язку між обсягами міграції та сталим розвитком країни, а також опису тенденцій еволюції теорії управління міграційними процесами у розрізі трьох вимірів: змістовному, географічному та часовому. Методологія. Опис тенденцій еволюції теорії управління міграційними процесами здійснено з використанням інструментарію бібліометричного аналізу. Для цього згенеровано вибірку мета-даних наукових публікацій з досліджуваної проблематики з наукометричної бази даних Scopus. Результати бібліометричного аналізу візуалізовано з використанням VOSviewer. Для визначення взаємозв'язку між обсягами міграції та сталим розвитком країни розраховано непараметричну міру кореляції Спірмена з використанням інструментарію Eviews. Результати. За результатами бібліометричного аналізу визначено основні напрями наукових досліджень з міграційної проблематики. Описано розвиток теорії управління міграційними процесами за змістовним, географічним та часовим вимірами. У статті виокремлено наступні наукові кластери: найбільший кластер (червоний) – сфокусований на вивченні загальних аспектів міграції); зелений кластер – зосереджений на досліджені демографічних та культурних факторі, що впливають на міграційні процеси в країні; блакитний кластер – сфокусований на визначенні взаємозв’язку між міграційною політикою та ефективністю державного управління; жовтий кластер – оцінювання впливу гендерного фактору, рівня економічного та соціального розвитку країни на міграційні процеси. Визначено, що останні публікації фокусуються на дослідженні питань взаємозалежності міграційними процесами та ефективністю досягнення задекларованих цілей сталого розвитку країни. Практичне значення. Автором емпірично обґрунтовано наявність кореляційного зв’язку між обсягами міграції та сталим розвитком країни. Перспективи подальших досліджень. Результати дослідження підтверджують необхідність перевірки гіпотези про наявність довгострокових причинно-наслідкових зв’язків між обсягами міграції та індикаторами сталого розвитку країни.

Посилання

Brown, L. A. and Longbrake, D. B. (1970), “Migration flows in intraurban space: Place utility considerations”, Annals of the Association of American Geographers, vol. 60, no. 2, pp. 368–384, doi: https://doi.org/10.1111/j.1467-8306.1970.tb00726.x

Chen, J. (2011), “Internal migration and health: Re-examining the healthy migrant phenomenon in China”, Social Science and Medicine, vol. 72, no. 8, pp. 1294–1301, doi: https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2011.02.016

Fan, C. C. (2002), “The elite, the natives, and the outsiders: Migration and labor market segmentation in urban China”, Annals of the Association of American Geographers, vol. 92, no. 1, pp. 103–124, doi: https://doi.org/10.1111/1467-8306.00282

Gallagher, A. (2001), “Human rights and the new UN protocols on trafficking and migrant smuggling: A preliminary analysis”, Human Rights Quarterly, vol. 23, no. 4, pp. 975–1004, doi: https://doi.org/10.1353/hrq.2001.0059

Haug, S. (2008), “Migration networks and migration decision-making”, Journal of Ethnic and Migration Studies, vol. 34, no. 4, pp. 585–605, doi: https://doi.org/10.1080/13691830801961605

Hudson, J. C. (1970), “Elementary models for population growth and distribution analysis”, Demography, no. 7, pp. 361–368, doi: https://doi.org/10.2307/2060155

Kanaiaupuni, S. M. (2000), “Reframing the migration question: An analysis of men, women, and gender in Mexico”, Social Forces, vol. 78, no. 4, pp. 1311–1347, doi: https://doi.org/10.1093/sf/78.4.1311

Massey, D. S., Goldring, L. and Durand, J. (1994), “Continuities in transnational migration: An analysis of nineteen Mexican communities”, American Journal of Sociology, vol. 99, no. 6, pp. 1492–1533, doi: https://doi.org/10.1086/230452

Roberts, K. D. (1997), “China’s “tidal wave” of migrant labor: What can we learn from Mexican undocumented migration to the united states?”, International Migration Review, vol. 31, no. 2, pp. 249–293, doi: https://doi.org/10.2307/2547220

Sachs, J., Schmidt-Traub, G., Kroll, C., Lafortune, G. and Fuller, G. (2019), Sustainable Development Report 2019, Bertelsmann Stiftung and Sustainable Development Solutions Network (SDSN), New York, USA, 465 p.

Stockdale, A. (2006), “Migration: Pre-requisite for rural economic regeneration?”, Journal of Rural Studies, vol. 22, no. 3, pp. 354–366, doi: https://doi.org/10.1016/j.jrurstud.2005.11.001

Taylor, J. E. (1999), “The new economics of labour migration and the role of remittances in the migration process”, International Migration, vol. 37, no. 1, pp. 63–88, doi: https://doi.org/10.1111/1468-2435.00066

Wang, Y. P., Wang, Y. and Wu, J. (2009), “Urbanisation and informal development in china: Urban villages in Shenzhen”, International Journal of Urban and Regional Research, vol. 33, no. 4, pp. 957–973, doi: https://doi.org/10.1111/j.1468-2427.2009.00891.x

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-05

Як цитувати

Пудрик, Д. (2020). Міграційні процеси: вплив на сталий розвиток національної економіки. Економічні горизонти, (4(15), 51–58. https://doi.org/10.31499/2616-5236.4(15).2020.235913