Формування регіональної політики зайнятості в Україні

Анотація

Мета дослідження. Метою дослідження є визначення особливостей формування регіональної політики зайнятості в Україні. Методологія. У процесі виконання дослідження використано загальнонаукові теоретичні методи: системний аналіз –для з’ясування основних категорій дослідження; абстрактно-логічний метод – для здійснення теоретичних узагальнень та висновків про переваги смарт-спеціалізації та особливості його оцінювання.

Результати. У статті проаналізовано ситуацію із регіональною зайнятістю в Україні, виявлено проблеми регіональної політики у сфері зайнятості. На основі урахування вітчизняного і зарубіжного досвіду визначено основні підходи до формування політики зайнятості. З метою визначення пріоритетних напрямів формування регіональної політики запропоновано систему показників, які доцільно використовувати в процесі моніторингу ринку праці і оцінки стану регіональної зайнятості. В роботі обґрунтовано доцільність використання системи основних економічні інструментів стимулювання розвитку ефективної регіональної політики зайнятості, включаючи інноваційний підхід на основі гендерно-орієнтованого бюджетування. Окреслено доцільність і переваги смарт-спеціалізації, для забезпечення конкурентних переваг і узгодження пріоритетності науково-дослідницької діяльності та інновацій з потребами бізнесу. Запропоновано створення на рівнях областей і громад нових форм сприяння поліпшенню вітчизняної політики зайнятості - агенцій регіонального розвитку. Окреслено основні тенденції розвитку національної політики зайнятості у європейських країнах – у контексті переходу від старого регіоналізму до парадигми нового регіоналізму. Практичне значення дослідження полягає у прикладному характері запропонованого в якості основних економічних інструментів стимулювання розвитку ефективної політики зайнятості можуть використовуватись інстументарії пов’язані із дотуванням, інвестуванням, цільовим фінансування з держбюджету, фінансуванням угод регіонального розвитку, оподаткуванням, інноваційними заходами (інноваційні інвестиції, інвестиційні гранти, гендерно-орієнтоване бюджетування) тощо. Гендерно-орієнтоване бюджетування як інноваційний інструмент може бути дієвим стимулом регіонального розвитку на основі ефективного використання бюджетних ресурсів державного і місцевого рівнів. Цьому буде присвячено подальші дослідження автора. Іншим напрямом наступних розробок стане дослідження процесів відходу від прямої фінансової допомоги відсталим регіонам до стимулювання саморозвитку регіонів та підвищення їх конкурентоспроможності на основі перетворення на самостійних економічних і певним чином політичних учасників