Механізм стратегічного інноваційного розвитку підприємництва

Автор(и)

  • Микола Вікторович Кузьмінов Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Україна https://orcid.org/0000-0003-2960-4329

DOI:

https://doi.org/10.31499/2616-5236.3-4(18).2021.245224

Анотація

В статті окреслено соціально-економічний розвиток України в сучасних кризових умовах, що негативно відобразились на діяльності вітчизняних підприємств. Досліджено питання формування механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємництва.

Проаналізовано інтеграційні та  інтернаціоналізаційні процеси економіко-господарського та політичного-суспільного життя, що спрямовані на вирішення науково-технічних проблем та є необхідними в процесі стратегічного інноваційного розвитку підприємств. Дослілжено, що вдосконалення міжнародних комунікацій, економічні та політичні зміни в країнах, глобальне впровадження та поширення інновацій призводить до необхідності формування нових механізмів розвитку підприємництва. Міжнародна конкуренція зумовлює потребу в постійному розвитку підприємництва задля отримання конкурентних переваг. Інноваційний розвиток   на регіональному рівні охоплює новітні стратегії, механізми, пріоритети, структури та напрями, які забезпечили б створення інноваційного типу відтворення національного виробництва.

Відмічено, що метою стратегічного інноваційного ровитку підприємництва є зосередження ресурсів у сферах, що допомагають пришвидшити наукoвo-технічний прoгрес в процесі діяльності. Інноваційний розвиток демонструє не тільки рівень застосування інновацій в підприємництві, але й колаборацію із інишим сферами економіки в національному господарстві країни.

Досліджено сучасний механізм інноваційного розвитку підприємництва та грунтовну базу для його функціонування - законодавче поле регулювання діяльності підприємництва в Україні. Законодавча база характеризується суттєвими суперечностями між нормативно-правовими актами та законами. Це досить часто ускладнює та перешкоджає ефективному веденню підприємницької діяльності та їх інноваційному розвитку. Законодавчо не регламентовано підтримку інноваційної діяльності вітчизняного підприємництва як на державному рівні, так і в умовах окремого регіону.

Відмічено, що функціонування механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємництва на сьогодні варто розглядати як перспективний чинник виходу України з економічної кризи та покращення социально-економічної стабільності у суспільстві.

Встановлено, що задля підвищення ефективності механізму інноваційної діяльності вітчизняних підприємств необхідно постійно аналізувати їхню діяльність за допомогою показників, які характеризують інтегральний показник реалізованої частини інноваційного потенціалу.

Визначено, що при обрахунку реалізованої частини механізму інноваційного потенціалу доцільно застосовувати один із найзручніших способів побудови інтегрального показника, яким є узагальнена функція бажаності Е.Харрінгтона.

З’ясовано,  що головним фактором стратегічного інноваційного розвитку підприємництва в Україні є створення певного механізму для його підтримки. Він в свою чергу забезпечить застосування на практиці інноваційних досягнень в галузі, що можуть бути корисними для підприємств; стимулюватиме використання інноваційного обладнання та технологій; створюватиме об’єкти iнтeлeктуальної влaснoсті; мотивуватиме вкладення власних коштів у новітні технологій.

Біографія автора

Микола Вікторович Кузьмінов, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

cтарший викладач, кандидат економічних наук

Посилання

Denisyuk VA Innovative activity of the national economy. Economist. 2005. No 8. S. 45–49.

Barancheev VP Measuring the company's innovation activity as its competitive force. Management today. 2005. No 4. S. 17–21.

OECD / Eurostat (2018), Oslo Manual 2018: Guidelines for Collecting, Reporting and Using Data on Innovation, 4th Edition, The Measurement of Scientific, Technological and Innovation Activities, OECD. URL: https://read.oecd.org/10.1787/9789264304604-en?format=pdf [in English]

Artemenko L.P. Formation of competitiveness of innovatively active enterprises. Economics and organization of management. 2014. №1 (17). 2 (18). Pp. 19–26.

Goncharuk T.I. Competitiveness methodology: experience theory and experience theory. Bulletin of the Ukrainian Academy of Banking. 2010. № 2. C.3-10.

Krasnokutskaya N.S. The potential of the enterprise: formation and evaluation: textbook. manual: Center for Educational Literature, 2005. 352 p.

Lapin E.V. Economic potential of industrial enterprises: formation, evaluation, management: author's ref. dis...Sumy State University of the Ministry of Education and Science of Ukraine. Kharkiv, 2006. 36 p.

Mazaraki A.A. Innovation as a source of strategic competitive advantage. Bulletin of KNTEU. 2010. №2. Pp. 5–17.

Competitiveness of the enterprise: textbook. way. for students studying for special. 051 Economics. Nar. ukr. acad. Kharkiv: NGO Publishing House, 2018. 320 p.

Zhovnovach R.I. A systematic approach to managing the competitiveness of the enterprise. Scientific works of Kirovograd National Technical University. Economic sciences. 2010. Vip. 18 (1). Pp. 344–351.

Oklander M. The concept of forming a system of marketing research innovations of machine-building enterprises. Economist. 2013. №11. Pp. 52–56.

Yamnenko G.E. Innovative aspects of ensuring the competitiveness of enterprises. Bulletin of the Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economy. 2016. Vip. 1. pp. 47–52.

Melnychuk Y., Tkachuk I., Chvertko L., Slatvinskyi M., Vinnytska O., Korniienko T. Assessment of financial and investment activity of textile enterprises as a guarantee of successful business in the region. Industriya Textila. 2020, vol. 71, №3. Pp. 235-240. DOI:n10.35530/IT.071.03.1687

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-30

Як цитувати

Кузьмінов, М. В. (2021). Механізм стратегічного інноваційного розвитку підприємництва. Економічні горизонти, (3-4(18), 4–13. https://doi.org/10.31499/2616-5236.3-4(18).2021.245224