Напрями удосконалення механізму управління сталим розвитком регіону в умовах децентралізації

Анотація

Мета дослідження. Мета статті полягає в удосконаленні механізму управління сталим розвитком регіону в умовах децентралізації.

Методологія. У статті використано системний аналіз, табличний та графічний – при дослідженні вдосконалення механізму управління сталим розвитком регіону в умовах децентралізації.

Результати. Аргументовано, що реалізація запропонованої концепції управління сталим розвитком регіону в умовах децентралізації дозволить підвищити соціальні та економічні можливості регіону, забезпечить екологічну безпеку, сприятиме нейтралізації внутрішніх та зовнішніх загроз та ризиків й загалом позитивно впливатиме на сталий розвиток регіону збалансувавши конкурентні переваги. Запропонований підхід дозволяє оцінити зміну економічних, соціальних та екологічних, політичних  параметрів на сталий розвиток регіону під дією різних рівнів спроможності регіону: високого, середнього та низького та спрогнозувати рівень розвитку регіону, що, на відміну від існуючих, передбачає побудову індикативної моделі використовуючи інструменти, що забезпечують збалансованість цілей, результатів, інтересів суб’єктів управління регіональним розвитком, збалансувавши систему показників, яка, в свою чергу, є ефективним інструментом управління, що дозволяє досягти сталого розвитку регіону на основі планомірно реалізованих стратегічних плани, використовуючи операційне управління та контролюючи реалізацію стратегії на основі ключових показників ефективності діяльності, що є заключним етапом процесу управління сталим розвитком регіону, та дозволяє оцінити зміну економічних, соціальних, екологічних та політичних параметрів, їх вплив на інтегральний показник та провести порівняльний аналіз розвитку регіонів.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблений у роботі механізму управління сталим розвитком регіону в умовах децентралізації може бути використаним у діяльності органів місцевого самоврядування.

Перспективи подальших досліджень. Визначено, що використання даного механізму дозволить органам публічного управління підвищити ефективність програмних заходів за рахунок зміни таких параметрів, як: рівень наявних ресурсів, динаміка їх витрат, життєвого циклу їх реалізації та пріоритетів окремих заходів. Це дозволить регулювати граничні обсяги фінансування виходячи з щорічних прогнозів розвитку регіону.