Участь України та країн Східної Європи у глобальних ланцюжках створення вартості

Автор(и)

  • Ірина Анатоліївна Шейко Харківський національний університет радіоелектроніки, Україна https://orcid.org/0000-0002-5770-3677
  • Олександра Володимирівна Стороженко Харківський національний університет радіоелектроніки, Україна https://orcid.org/0000-0003-1674-9350
  • Олександр Васильович Курденко Харківський національний університет радіоелектроніки , Україна https://orcid.org/0000-0002-2127-230X

DOI:

https://doi.org/10.31499/2616-5236.2(17).2021.253030

Ключові слова:

міжнародна торгівля, глобалізація, диверсифікація експорту, індекс економічної складності, індекс різноманітності, індекс складності продукту

Анотація

Мета дослідження. Метою статті є визначення ролі країн Східної Європи, включаючи Україну, у глобальних ланцюжках створення вартості та формування переліку потенційних напрямів для диверсифікації експорту аналізованих країн. Методи. В ході дослідження використано загальнонаукові методи та підходи, системний підхід, аналіз, синтез, узагальнення, порівняння. Також використані методи аналізу часових рядів, графічний метод для візуалізації результатів дослідження. Результати дослідження. У статті проведено аналіз активності участі країн Східної Європи, а саме – України, Польщі, Чехії та Словаччини,  у глобальних ланцюжках створення вартості. Встановлено, що аналізовані країни Східної Європи  мають значний потенціал у диверсифікації експорту, проте  поточна частка кожної країни на світовому ринку у розрізі окремих секторів не перевищує 3%. Запропоновано оцінювати експортні потоки за допомогою показників економічної складності  та ступеня диверсифікації. Проаналізована динаміка показника економічної складності за період 2003-2018 рр. Встановлено, що рівень економічної складності в Україні найнижчий серед аналізованих країн з тенденцією до зниження. Проаналізовані нові експортні позиції кожної країни впродовж 2003-2018 років. Встановлено, що Україна запровадила найбільшу кількість нових товарів, проте обсяги постачання настільки малі, що нові товари виявилися не здатні суттєво підвищити рівень доходу. Україна має значно вищу за складністю структуру експорту, ніж це можна передбачити за рівнем її доходу.  Проведено оцінку експортно-імпортних потоків між аналізованими країнами та такими глобальними гравцями, як Німеччина, США та Китай. Встановлено, що торгівельні зв'язки між Польщею, Чехією та Словаччиною сильніше ніж торгівля з Україною. Також доведено, що основні торгівельні партнери країн Східної Європи розташовані в межах Європейського Союзу.  Виокремлені перспективні напрями диверсифікації експорту України та країн Східної Європи та визначені можливості кооперації між країнами. Встановлено, що українські компанії потребують підтримки державних органів та законодавчої системи для підвищення прибутковості участі у глобальних ланцюжках створення вартості та отримання додаткових можливостей представляти свою продукцію на світовому ринку. Практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані економічними суб'єктами експорто-імпортних операцій в плані визначення основних перспективних напрямів диверсифікації експорту, органами державної влади для моніторингу наслідків диверсифікації структури експортної продукції, а також для оцінки ефективності переорієнтації вітчизняних підприємств на випуск більш технологічно складних видів продукції. Перспективи подальших досліджень. Отримані результати є основою для моделювання і прогнозування наслідків державної політики диверсифікації експорту України, а також моделювання економічної ефективності таких заходів. Також на основі результатів аналізу можуть  бути проведені дослідження щодо впливу участі України у глобальних ланцюжках вартості на макроекономічні показники розвитку країни

Ключові слова: міжнародна торгівля, глобалізація, диверсифікація експорту, індекс економічної складності, індекс різноманітності, індекс складності продукту.

Біографії авторів

Ірина Анатоліївна Шейко, Харківський національний університет радіоелектроніки

к.е.н., доцент, доцент кафедри економічної кібернетики  та управління економічною безпекою

Олександра Володимирівна Стороженко , Харківський національний університет радіоелектроніки

к.т.н., доцент, доцент кафедри економічної кібернетики  та управління економічною безпекою

Олександр Васильович Курденко , Харківський національний університет радіоелектроніки

старший викладач кафедри економічної кібернетики  та управління економічною безпекою

Посилання

Andrews, D., Gal, P., Witheridge, W. (2018), "A genie in a bottle?: Globalisation, competition and inflation", OECD Economics Department Working Papers, 1462, OECD Publishing.

Antras, P. (2020), "Conceptual Aspects of Global Value Chains", Policy Research Working Paper; No. 9114. World Bank, available at: https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/33228 (Accessed 11 June 2021)

Atlas of Economic Complexity Growth Lab Harvard University available at: https://atlas.cid.harvard.edu/countries/228 (Accessed 11 June 2021)

Banerjee, B., Zeman, J. (2020), "Determinants of Global Value Chain Participation: Cross-country Analysis", Working and Discussion Papers, WP 1/2020, Research Department, National Bank of Slovakia.

Criscuolo, C., Timmis, J. (2018), "The Changing Structure of Global Value Chains: Are Central Hubs Key for Productivity?", International Productivity Monitor, Centre for the Study of Living Standards, vol. 34, pp. 64-80

Degain, C., Maurer, A. and MacFeely, S. (2016), "International Trade in Value Added: Some Suggestions for Improved and New Indicator", Journal of Mathematics and Statistical Science, no. 2(5), pp. 256-263.

Gygli, S., Haelg, F., Potrafke, N., Sturm, J.E. (2019), "The KOF Globalisation Index – Revisited", Review of International Organizations, no.14(3), pp. 543-574. doi: https://doi.org/10.1007/s11558-019-09344-2

Hausmann, R., Rodrik, D. & Velasco, A. (2005), "Growth Diagnostics", Harvard University Growth Lab Publications, (Online), available at: https://growthlab.cid.harvard.edu/publications/growth-diagnostics-0 (Accessed 5 June 2021)

Hausmann, R. & Klinger, B., (2007), The Structure of the Product Space and the Evolution of Comparative Advantage. CID Working Paper, No. 128, available at: http://www.cid.harvard.edu/cidwp/128.htm (Accessed 5 June 2021)

Khaustova, V. Y., Reshetnyak, O. I., Poliakova, O. Y., Shlykova V. O. (2020) "Assessment of the Ukrainian Industries’ Participation in Global Value Added Chains", Problems of Economics, no. 3 (45), pp. 73-85

Khvostikov, A.I. (2020), “Assessing the quality of international trade and economic relations in the agricultural sector”, Economies’ Horizons, no.1(12), pp.91–101.doi: https://doi.org/10.31499/2616-5236.1(12).2020.

P.Kowalski, J.L.Gonzalez, A. Ragoussis, C.Ugarte (2015), "Participation of Developing Countries in Global Value Chains: Implications for Trade and Trade-Related Policies", OECD Trade Policy Papers, No. 179, OECD Publishing, Paris, https://doi.org/10.1787/5js33lfw0xxn-en.

Johnson, R. C., Noguera, G., (2012), "Accounting for intermediates: Production sharing and trade in value added", Journal of International Economics, vol. 86(2), pp. 224-236.

Ministry of Economy of Ukraine official website (2020) "Trade information and export promotion in Ukraine", available at: https://me.gov.ua/old/Documents/List?lang=en-GB&id=dbb23558-204c-4c35-a648-fdfe69b09628&tag=ExportStrategyOfUkraine (Accessed 28 May 2021)

Ministry of Economy of Ukraine official website (2021), "Trade Bulletin UA - EU", available at: https://me.gov.ua/old/Documents/Detail?lang=en-GB&id=c31f2a82-aaba-4e59-b9be-371d6ae4e5c7&title=TradeBulletinUaEu2-2021 (Accessed 27 May 2021)

OECD (2013), "Interconnected Economies: Benefiting from Global Value Chains", OECD Publishing, Paris, https://dx.doi.org/10.1787/9789264189560-en.

OECD (2020a), “COVID-19 and global value chains: Policy options to build more resilient production network”, OECD Policy Responses to Coronavirus (COVID-19), 3 June 2020, OECD Publishing, available at: http://www.oecd.org/coronavirus/policy-responses/covid-19-and-global-value-chains-policy-options-to-build-more-resilient-production-networks-04934ef4/ (Accessed 15 May 2021)

OECD (2020b), “Trade Policy Implications of Global Value Chains”, OECD Trade Policy Brief, available at: https://issuu.com/oecd.publishing/docs/trade_policy_implications_of_global (Accessed 22 May 2021)

OECD (2020c) "Trade in Value Added (TiVA): Principal indicators", available at: https://stats.oecd.org/Index.aspx?DataSetCode=TIVA_2018_C1 (Accessed 04 June 2021)

Official web site of World Economic Forum (2019) "The global Competitiveness Report 2019 ", available at: http://www3.weforum.org/docs/WEF_TheGlobalCompetitivenessReport2019.pdf (Accessed 28 May 2021)

UNCTAD (2013), "World Investment Report. Global value chains: investment and trade for development" UNCTAD, available at: https://unctad.org/system/files/official-document/wir2013_en.pdf (Accessed 02 June 2021)

World Bank (2017), "Measuring and analyzing the impact of GVCs on economic development", World Bank Group, available at: http://documents.worldbank.org/curated/en/440081499424129960/Measuring-and-analyzing-the-impact-of-GVCs-on-economic-development (Accessed 08 June 2021)

World Bank (2020). "World Development Report 2020: Trading for Development in the Age of Global Value Chains", Washington, DC: World Bank. doi:10.1596/978-1-4648-1457-0.

WTO (2019), "Recent patterns of global production and GVC participation", in Global Value Chain Development Report 2019: Technological Innovation, Supply Chain Trade, and Workers in a Globalized World, WTO, Geneva/IDE-JETRO,/OECD, Paris Cedex 16/Research Center of Global Value Chains, University of International Business and Economics, Beijing/World Bank Group,/China Development Research Foundation, Beijing, https://doi.org/10.30875/6aa1a271-en.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-30

Як цитувати

Шейко, І. А., Стороженко , О. В., & Курденко , О. В. (2021). Участь України та країн Східної Європи у глобальних ланцюжках створення вартості. Економічні горизонти, (2(17), 74–92. https://doi.org/10.31499/2616-5236.2(17).2021.253030