КОНЦЕПЦІЯ ЦИФРОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ: СУТНІСТЬ, ФАКТОРИ, ЕЛЕМЕНТИ

Олена Анатоліївна Криклій

doi:10.31499/2616-5236.3(21).2022.263631

Автор(и)

Олена Анатоліївна Криклій Сумський державний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-4825-3950

DOI:

https://doi.org/10.31499/2616-5236.3(21).2022.263631

Ключові слова:

інформаційна безпека, цифрова інклюзія, цифровий розрив, цифрова дискримінація, цифрова грамотність

Анотація

Інформаційна безпека країни формується під впливом значної кількості різноспрямованих факторів, одним з яких є високий рівень цифрової інклюзії населення. Метою статті є уточнення розуміння концепту «цифрова інклюзія» та систематизації її елементів з урахуванням особливостей та факторів впливу. У статті використано теоретичний підхід, що містить систематичний, логічний та порівняльний аналіз та синтез наукової літератури, присвяченої концепціям цифрової інклюзії та цифрового розриву. Визначено, що рівень цифрової інклюзії є визначальним фактором формування інформаційної безпеки країни через підвищення рівня освіченості населення, що зменшує інформаційні загрози комунікативного характеру (негативні інформаційні впливи).

Біографія автора

Олена Анатоліївна Криклій, Сумський державний університет

к. е. н., доцент кафедри фінансових технологій і підприємництва;

Посилання

A National Digital Inclusion Roadmap. Australian Digital Inclusion Alliance (2020). Retrieved from:: https://www.digitalinclusion.org.au/wp-content/uploads/2020/10/ADIA-A-National-Digital-Inclusion-Roadmap.pdf.

Abdul, A. (2020). Digital inclusion challenges in Bangladesh: the case of the National ICT Policy. Contemporary South Asia, 28:3, 304-319. doi.org/10.1080/09584935.2020.1793912.

Ali, М. А, Alam, К., Taylor, B., Rafiq, S. (2020). Does digital inclusion affect quality of life? Evidence from Australian household panel data. Telematics and Informatics, 51. doi.org/10.1016/j.tele.2020.101405.

Aslam, A., Naveed, A., Shabbir, G. (2021). Is it an institution, digital or social inclusion that matters for inclusive growth? A panel data analysis. Qual Quant, 55, 333-355. doi.org/10.1007/s11135-020-01008-3.

Becker, S., Crandall, M., Coward, C., Sears, R., Carlee, R., Hasbargen, K., & Ball, M. A. (2012). Building digital communities: A framework for action. Institute of Museum and Library Services.. Retrieved from: https://www.imls.gov/sites/default/files/publications/documents/buildingdigitalcommunitiesframework.pdf.

Beyi, W. A. (2018). The Trilogy of a Digital Communication between the Real Man, His Digital Individual and the Market of the Digital Economy. SocioEconomic Challenges, 2(2), 66-74. doi.org/10.21272/sec.2(2).66-74.2018.

Csaba, K., Bellász, Z. V. (2017). Terrorism and the information security of media content with special regard to ISIS, the Balkans and Russia. SocioEconomic Challenges, 1(1), 13-19.

Digital Inclusion definition, Retrieved from:https://digitalinclusion.nz/about/digital-inclusion-definition.

Graham M. Time machines and virtual portals: The spatialities of the digital divide. Progress in Development Studies. 2011. № 11 (3). Р. 211-227. URL: doi:10.1177/146499341001100303 (accessed 27.02.2021).

Hanke, F. (2021). Digital Inclusion. IGFWiki. Retrieved from: https://intgovwiki.org/w/index.php/Digital_Inclusion.

Helsper, E. (2008). Digital inclusion: an analysis of social disadvantage and the information society. Department for Communities and Local Government. Retrieved from: http://eprints.lse.ac.uk/26938/.

Hilbert, M. (2010). When is Cheap, Cheap Enough to Bridge the Digital Divide? Modeling Income Related Structural Challenges of Technology Diffusion in Latin America. World Development, 38 (5), 756-770. doi:10.1016/j.worlddev.2009.11.019.

Lyeonov, S., Кuzmenko, О., Yarovenko, H., Dotsenko, T. (2019). The Innovative Approach to Increasing Cybersecurity of Transactions Through Counteraction to Money Laundering. Marketing and Management of Innovations, 3, 308-326. doi.org/10.21272/mmi.2019.3-24.

Milon, K., Nur-Al-Ahad, Md., Monjurul Alam, A.B.M. (2018). The Deployment of Next Generation Access Network in the EU: Facts and Analysis of Regulatory Issues. Business Ethics and Leadership, 2(4), 6-17. http://doi.org/10.21272/bel.2(4).6-17.2018.

Miroshnichenko, I., Morozova, E., Meshcheryakova, E. (2020). Policy for Overcoming Digital Inequality: Structure, Actors and Technologies. 6th International Conference on Economics, Management, Law and Education (EMLE 2020). https://doi.org/10.2991/aebmr.k.210210.065.

Morato, J., Ruiz-Robles, A, Sanchez-Cuadrado, S., & Marzal, M. A. (2020). Technologies for digital inclusion: Good practices dealing with diversity. In: Wealth Creation and Poverty Reduction: Breakthroughs in Research and Practice. IGI Global, 17-37.

Morganti, L., Helberger, N., Mariën, I., & Prodnik, J. A. (2014). Digital inclusion and user (dis) empowerment: A critical perspective, Vol. 16, Iss. 6, 35-47. Retrieved from: https://www.emerald.com/insight/content/doi/10.1108/info-07-2014-0030/full/html.

Muñoz, L. A., Bolívar, M. P. R., Alcaraz-quiles, F. J. (2016). Policies and strategies for digital inclusion: Regional governments in Spain. In: Handbook of research on race, gender, and the fight for equality, IGI Global, 1-29.

Pereira, J. (Ed.). (2010). Handbook of research on personal autonomy technologies and disability informatics. IGI Global.

Race Online 2012 and PriceWaterhouseCoopers. Champion for Digital Inclusion: The Economic Case for Dіgital Inclusion. October 2009. Retrieved from: http://ict-industry-reports.com.au/wp-content/uploads/sites/4/2013/10/2009-Economic-Case-for-Digital-Inclusion-PWC-UK-Oct-2009.pdf.

Rejas-Muslera, R. J., García-Tejedor, A. J., & Rodriguez, O. P. (2011). Open Educational Resources in E-Learning: Standards and Environment. In Handbook of Research on E-Learning Standards and Interoperability: Frameworks and Issues (pp. 346-359). IGI Global.

Szeles, M. R., Simionescu, M. Regional patterns and drivers of the EU digital economy. (2020). Social Indicators Research, 150(1), 95-119. doi.org/:10.1007/s11205-020-02287-x

Wessels, B. (2010). E-inclusion: European perspectives beyond the digital divide. In: Encyclopedia of e-business development and management in the global economy, IGI Global, 1068-1075.

Yarovenko, H., Kuzmenko, O., Stumpo, M. (2020). DEA-Analysis Of The Effectiveness Of The Country’s Information Security System. SocioEconomic Challenges, 4(3), 142-153. https://doi.org/10.21272/sec.4(3).142-153.2020.

Yarovenko, H., Kuzmenko, O., Stumpo, M. (2020). Strategy for Determining Country Ranking by Level of Cybersecurity. Financial Markets, Institutions and Risks, 4(3), 124-137. https://doi.org/10.21272/fmir.4(3).124-137.2020.

Yarovenko, H. (2020). Evaluating the threat to national information security. Problems and Perspectives in Management, 18(3), 195-210. doi.org/10.21511/ppm.18(3).2020.17.

Yu, B., Ndumu, A., Mon, L. M., Fan, Z. (2018). E-inclusion or digital divide: an integrated model of digital inequality. Journal of Documentation, 74. doi.org/10.1108 / JD-10-2017-0148.

Zacher, L. W. (2010). Sociocultural Context of E-Government Readiness: Selected Problems. In Handbook of Research on E-Government Readiness for Information and Service Exchange: Utilizing Progressive Information Communication Technologies (pp. 70-86). IGI Global.

Nosenko, Y. (2016). Elektronna inklyuziya yak efektyvna stratehiya zabezpechennya dostupnosti ta vidkrytosti osvity [Electronic inclusion as an effective strategy for ensuring the accessibility and openness of education]. Pedahohichni innovatsiyi: ideyi, realiyi, perspektyvy, 2, 116-123 [in Ukrainian].