ГЕНДЕРНЕ ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО МЕНЕДЖМЕНТУ ЕМОЦІЙНИМ ВИГОРАННЯМ У ЛІКАРІВ ТА СЕРЕДНЬОГО МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ В ВІЙСЬКОВИЙ ЧАС
DOI:
https://doi.org/10.31499/2616-5236.2(20).2022.263950Ключові слова:
лікарі, медичні сестри, синдром емоційного вигорання, механізми управління, військовий стан, профілактика, гендер, кризові умовиАнотація
Мета цієї статті полягає в розкритті актуальної проблеми сьогодення, а саме: управління та удосконалення механізмів управління синдромом емоційного вигорання медичних працівників в кризових умовах, як лікарів загальної практики так і середнього медичного персоналу, який в подальшому стає причиною спотворення системи комунікації у міжособистісних стосунках, пацієнтами та колегами, хронічних стресів, які призводять до депресії і як наслідок зниження якості медичних послуг.
За даними літератури частота виявлення синдрому емоційного вигорання серед медичних працівників в усьому світі коливається від 20% до 75%, за даними авторського дослідження рівень вигоряння серед цієї категорії громадян Дніпропетровщини становить 63,7%, що, безумовно, пов'язане з війною. При аналізі літератури було встановлено, що кількість наукових досліджень зростає з кожним роком, що вказує на те, що потрібно докладати більш зусиль для боротьби з вигоранням, а саме – пошуку механізмів управління (на рівні керівництва медичного закладу) емоційним вигоранням, механізмів профілактики та зниження цього явища. Тому автори приділили особливу увагу цьому питанню і були дані практичні рекомендації для подолання синдрому емоційного вигорання серед медичних працівників, зокрема під час військового часу.
Посилання
Мartynets, V. and Sheremet, M. (2021), “Gender approach in personnel management of the organization”, Ekonomika ta derzhava, vol. 7, pp. 90–94. DOI: 10.32702/2306-6806.2021.7.90
Nitsenko V. What is the Government Really Pursuing by Introducing Quarantine Measures in the Conditions of COVID-19? The Case of Ukraine //Ukrainian Policymaker. – 2021. – Т. 9. – №. 9. – С. 69-78. https://doi.org/10.29202/up/9/6
Stanislavenko, L. A. (2021). Polityka konsolidatsii ukrainskoi derzhavy v umovakh transformatsiinoi kryzy. Politychne zhyttia, 38-42.
Sultana A, Sharma R, Hossain M, Bhattacharya S, Purohit N. Burnout among healthcare providers during COVID-19: Challenges and evidence-based interventions. Indian J Med Ethics. 2020;5(4):308-11. DOI: https://doi.org/10.20529/ijme.2020.73
Shanafelt T, West C, Sinsky C et al. Changes in Burnout and Satisfaction With Work-Life Integration in Physicians and the General US Working Population Between 2011 and 2017. Mayo Clin Proc. 2019;94(9):1681-94. DOI: https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2018.10.023
Assonov, D. (2021). Emotsiine vyhorannia medychnykh pratsivnykiv: modeli, faktory ryzyku ta protektyvni faktory. Psykhosomatychna medytsyna ta zahalna praktyka, 6(2), e0602295. https://doi.org/10.26766/pmgp.v6i2.295
Detsyk, O. Z., & Zolotarova, Zh. M. (2015). Orhanizatsiina tekhnolohiia protydii ta podolannia profesiinoho vyhorannia pratsivnykiv sfery paliatyvnoi dopomohy. International journal rehabilitation and palliative medicine.2015.2(2):93-97; doi 10.15574/IJRPM.2015.01.93 (2), 93-97.
Zolotarova Zh. M. Profesiine vyhorannia v paliatyvnii dopomozi: skryninh-tekhnolohiia rannoho vyiavlennia ta podolannia naslidkiv / Zh. M. Zolotarova // Ukraina. Zdorovia natsii. - 2017. - № 1. - S. 173-177. - Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2017_1_28
Vezhnovets T. A. Syndrom emotsiinoho vyhorannia v medychnykh pratsivnykiv khirurhichnykh viddilen iz pozytsii kadrovoho menedzhmentu / T. A. Vezhnovets, V. D. Parii // Ukraina. Zdorovia natsii. - 2016. - № 1-2. - S. 41 47. - Rezhym dostupu:http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2016_1-2_11
Mazepa, Y. S., Pishchikov, V. A., & Sydorenko, O. O. (2017). Diagnosty`ka sy`ndromu profesijnogo vy`gorannya likariv bagatoprofil`nogo zakladu oxorony` zdorov'ya. Zdobutky` klinichnoyi i ekspery`mental`noyi medy`cy`ny`, (4). https://doi.org/10.11603/1811-2471.2016.v0.i4.7081
Patel R S, Sekhri S, Bhimanadham N, et al. (June 03, 2019) A Review on Strategies to Manage Physician Burnout. Cureus 11(6): e4805. doi:10.7759/cureus.4805
Galanis, P., Vraka, I., Fragkou, D., Bilali, A., & Kaitelidou, D. (2021). Nurses' burnout and associated risk factors during the COVID‐19 pandemic: A systematic review and meta‐analysis. Journal of advanced nursing, 77(8), 3286-3302.
Gago-Valiente, F. J., Moreno-Sánchez, E., Santiago-Sánchez, A., Gómez-Asencio, D., Merino-Godoy, M. D. L. Á., Castillo-Viera, E., ... & Mendoza-Sierra, M. I. (2022). Work–Family Interaction, Self-Perceived Mental Health and Burnout in Specialized Physicians of Huelva (Spain): A Study Conducted during the SARS-CoV-2 Pandemic. International journal of environmental research and public health, 19(6), 3717.
Kosa T. V. (2019). Syndrom emotsiinoho vyhorannia sered medychnykh pratsivnykiv. Medsestrynstvo, (3), 39–41. https://doi.org/10.11603/2411-1597.2019.3.10681
Beheza L. (2020). Psykholohichni osoblyvosti emotsiinoho vyhorannia likariv. Psykholohichni perspektyvy, (36), 37–48. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-37-48
Rybin, A. I., Bondar, O. V., & Patskov, A. O. (2021). Emotsiine vyhorannia i pytannia profesiinoi psykholohichnoi pidhotovky likariv-onkolohiv. Medychna osvita, (3), 23–30. https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.3.12424
Nalyvaiko, L., & Martseniuk, L. (2022). Constitutional right to work: comparative legal characteristics. Baltic Journal of Legal and Social Sciences, (1), 142-150. https://doi.org/10.30525/2592-8813-2022-1-17
Fiabane, E., Gabanelli, P., La Rovere, M. T., Tremoli, E., Pistarini, C., & Gorini, A. (2021). Psychological and work-related factors associated with emotional exhaustion among healthcare professionals during the COVID-19 outbreak in Italian hospitals. Nursing & Health Sciences, 23(3), 670– 675. https://doi.org/10.1111/nhs.12871
Schaufeli W. (2021). The burnout enigma solved?. Scandinavian journal of work, environment & health, 47(3), 169–170. https://doi.org/10.5271/sjweh.3950
Shkrabiuk V, Bilyk D. Emotsiine vyhorannia osobystosti: psykholohichnyi analiz problemy. Young Scientist. 2020;10(86):293-6. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-10-86-60
Hromtseva O. Notion of professional burnoutofmedicalworkers andresearchofitsphenomenology. European Journal of Management Issues. 2019;27(3):63-72. DOI: https://doi.org/10.15421/191907
Chutko L, Kozyna N. Syndrom emotsyonalnoho vyhoranyia, Klinicheskie i psykholohicheskye aspekty. Moscow: MEDpress–ynform; 2014.
Maschak S. Professional burnout of a personality as a sociopsychological problem. Naukovyi visnyk Lviv State University of Internal Affairs. 2012;2(1):444–52. URL:ttps://www.lvduvs.edu.ua/documents_pdf/visnyky/nvsp/02_2012_1/12msospp.pdf
Balakirjeva K. Profilaktyka ta podolannjia profesjnoho ta emocijnoho vyhorannjia. Kyiv: UNDP; 2020. URL: https://www.slideshare.net/undpukraine/ss-48391940
Draga T, Myaluk O, Krynytska I. Features of emotional burnout syndrome in health care workers. Nursing. 2017;3:48-51. URL: Draga, O. P. Myaluk, I. Ya. Krynytska
Mishchenko M, Boiko V. Osoblyvosti doslidzhennia syndromu emotsiinoho vyhorannia za dopomohoiu metodyky «diahnostyka rivnia emotsiinoho vyhorannia. Young Scientist. 2015;4(19):103–5.
Bachynska A. Profesiine vyhorannia pratsivnykiv orhanizatsii: prychyny ta faktory. Kyiv: Bachynska;2017.
Stadniuk L, Davydovych O, Prichodko V. Syndrom emotsiinoho vyhorannia: faktory, shcho spryiaiut yoho vynyknenniu i poperedzhenniu. Visnyk naukovykh doslidzhen. 2017;1.
Kuriacha O. Faktory ryzyku formuvannia syndromu emotsiinoho vyhorannia u studentiv-medykiv. Aktualni pytannia neironauk: Zbirnyk tez Vseukrainskoi konferentsii molodykh vchenykh ta studentiv. 2018.
Shanafelt T, Hasan O, Dyrbye L et al. Changes in Burnout and Satisfaction With Work-Life Balance in Physicians and the General US Working Population Between 2011 and 2014. Mayo Clin Proc. 2015;90(12):1600-1613. doi:10.1016/j.mayocp.2015.08.023
Sinsky C, Colligan L, Li L, et al. Allocation of Physician Time in Ambulatory Practice: A Time and Motion Study in 4 Specialties. Ann Intern Med. 2016;165(11):753. doi:10.7326/m16-0961
Zolotukhyna L. V. Osobennosty psykhycheskoho zdorovia vrachei-psykhyatrov s syndromom professyonalnoho vыhoranyia : avtoref. dysc. na soyskanye uch. stepeny kand. med. nauk : 14.01.06 / L. V. Zolotukhyna. – M., 2011. – 24 s.
Fedak B. S. Dyahnostyka syndroma professyonalnoho vыhoranyia u bryhad sotrudnykov skoroi y neotlozhnoi pomoshchy / B. S. Fedak // Medytsynskaia psykholohyia. – 2007. – № 4. – С. 25–27.
Dvulit, M. M., Krynytska, I. Ya., & Marushchak, M. I. (2022). Porivnialna otsinka emotsiinoi sfery medychnykh sester terapevtychnykh viddilen ta medychnykh sester, yaki pratsiuiut u viddilenniakh, de nadaiut dopomohu patsiientam z koronavirusnoiu khvoroboiu (covid-19). Medsestrynstvo, (2), 4–7. https://doi.org/10.11603/2411-1597.2022.2.12893
Kastnerova, M., Babinets, L. S., Borovik, I. O., & Babinets, A. I. (2017). Poshyrenist syndromu vyhoriannia (burn out syndrome) sered medsester u likarniakh pivdennoi chekhii (south bohemia region). Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny, 1(3). https://doi.org/10.11603/1811-2471.2017.v1.i3.8053
Marchenko-Tiabut, D.A. (2020) Vыrazhennost syndroma эmotsyonalnoho vыhoranyia u vrachei pervychnoho zvena y rysk-menedzhment v zdravookhranenyy. U Alekseichyk T.A., Y.Y. Polevoda (Red.), Obespechenye bezopasnosty zhyznedeiatelnosty: problemы y perspektyvы (s.179-181). Unyversytet hrazhdanskoi zashchytы mynysterstva po chrezvыchainыm sytuatsyiam respublyky Belarus. URL: https://sci.ldubgd.edu.ua/bitstream/123456789/9773/1/C2.pdf#page=179
Oliveira, A.C., Neto, F., Teixeira, F. and Maia, Â. (2019), "Working in prehospital emergency contexts: Stress, coping and support from the perspective of ambulance personnel", International Journal of Workplace Health Management, Vol. 12 No. 6, pp. 469-482. https://doi.org/10.1108/IJWHM-01-2019-0004
Terenda, N. O., Pavliv, T. B., & Terenda, O. A. (2021). Profesiine vyhorannia – odna z nevyrishenykh problem systemy okhorony zdorovia. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy, (2), 29–33. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12377
Palko, T. (2020) Profesiinyi stres: prychyny ta naslidky. Aktualni problemy psykholohii:Zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy. Zahalna psykholohiia, istorychna psykholohiia, etnichna psykholohiia, IX(13), 278-284.
Mizhnarodna statystychna klasyfikatsiia khvorob ta problem, poviazanykh zi zdoroviam 10-ho perehliadu. (Z00-Z99) Klas XXI. Faktory, shcho vplyvaiut na stan zdorovia naselennia ta zvertannia do zakladiv okhorony zdorovia.
Psykholohycheskye testы / Pod red. A.A. Karelyna. V 2kh-t. T. 1. M.:VLADOS, 2003. 312 с.
Fetyskyn N.P., Kozlov V.V., Manuilov H.M. Sotsyalno-psykholohycheskaia dyahnostyka razvytyia lychnosty y malukh hrupp/N.P. Fetyskyn, V.V. Kozlov, H.M. Manuilov. M.: Yzdatelstvo Ynstytuta Psykhoterapyy, 2002. 490 s.
Striukov, V. (2022). Upravlinnia serednim medychnym personalom v kryzovykh umovakh. Ekonomika i menedzhment 2022: perspektyvy intehratsii ta innovatsiinoho rozvytku (s.86-89). Bila K. O. URL: https://confcontact.com/2022-ekonomika-i-menedzhment/EIM_2022_tom5.pdf
Kаrshunova А. S., & Lymar, L. Y. (2020). Faktory ta naslidky rozvytku profesiinoho stresu medychnoho personalu onkolohichnoho viddilennia. Medsestrynstvo, (1), 9–11. https://doi.org/10.11603/2411-1597.2020.1.11029
Kravets, O.V. ta Stanin, D.M. ta Yekhalov, V.V. (2022) Stres-adaptatsiia medychnykh pratsivnykiv za umov voiennoho chasu. The 9 th International scientific and practical conference «Science, innovations and education: problems and prospects» (April 6-8, 2022). С. 74-80.
Striukov, V., Grynko, T., Krupskyi , O., & Vazov, R. (2022). Current state and strategic directions of development of state management of nursing education in Ukraine. Medicni Perspektivi, 27(1), 174–183. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2022.1.254469
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.